ХРОНІКИ ПРАВ ЛЮДИНИ

Правозахисні та громадські організації вимагають звільнення з-під варти білоруського дисидента

Fri, 26 Jun 2009 10:01:56 GMT

25 червня 2009 року в інформаційному агентстві УНІАН пройшла прес-конференція до міжнародного дня проти тортур, на якій висвітилась проблема незаконного тримання під вартою білоруського опозиціонера Ігоря Коктиша.

Рівно 2 роки у Сімферопольському СІЗО утримується політичний в’язень Ігор Коктиш. Білоруський громадський активіст зазнає переслідувань з боку білоруської номенклатури.

Дружина Ігоря Ірина Тютюнник розповіла, що в затриманні брали участь 6-8 осіб, які жорстоко побили Ігоря, пошкодивши нирку, та здійснили постріл в повітря із вогнепальної зброї. Коли Ігоря привели до відділку міліції, ніхто не міг зрозуміти, що саме відбувається, чому якісь люди в шортах і панамках привели побитого чоловіка. Ігор Коктиш впізнав обличчя одного з них. То був полковник Павліченко, керівник військ ОМОНу під час масових акцій протесту в Білорусі, а також людина, що підозрюється міжнародною спільнотою в безпосередній причетності до зникнення цілого ряду опозиціонерів. Там, у відділку, полковник Павліченко показав своє посвідчення одному з працівників севастопольської міліції і наказав провести його до начальника кримінального розшуку. Українські правоохоронці погодились оформити затримання та переправили Коктиша до СІЗО.

Його тримання Україною суперечить українському законодавству та міжнародним документам, які підписала Україна, про що нагадала представник Ігоря Коктиша Європейському суді Айгуль Муканова. Європейський суд зупинив екстрадицію Коктиша до свого кінцевого рішення щодо повної відмови у видачі білоруського громадського діяча.

Керівник Житомирського обласного відділення Міжнародного товариства прав людини Віктор Бондар наголосив на тому, що у разі відмови Генеральної прокуратури звільнити Ігоря Коктиша з-під варти негайно, правозахисники та громадські діячі змушені будуть блокувати роботу цієї та інших відповідальних інстанцій. Лист підтримки від Міжнародної Амністії, який був продемонстрований на прес-конференції, засвідчив, що ця світова організація також підтримує громадські дії, направлені на визволення Ігоря Коктиша.

Президент Інституту демократії і державності Іван Лозовий, який раніше брав участь у пікетуванні Генпрокуратури з вимогою звільнити Ігоря, підтримав звернення правозахисників, сказавши: "Звертаюся до вищого керівництва держави - відкладіть свої чвари напередодні президентських виборів і зверніть увагу на долю конкретних людей". Також Іван Лозовий наголосив на тому, що ця справа викриває Генпрокуратуру України як підрозділ білоруського КДБ, і що дії чиновників у справі Коктиша ганьблять Україну на всю її історію, перед всією міжнародною спільнотою.

Почесним гостем прес-конференції став голова партії “Білоруський народний фронт” Лявон Барщевський. Він розказав про постійні гоніння активної опозиційно налаштованої молоді, які доходять просто до абсурду. Одному з молодих опозиціонерів висунуто обвинувачення навіть у тому, що він приховує в себе на городі гранатомет. Лявон висловив солідарність з політв’язнем Ігорем Коктишем, а також подякував Україні та всій міжнародній спільності за допомогу в нерівній боротьбі за білоруську свободу.

Правозахисні організації вимагають дотримуватись Закону України та міжнародних угод, які ратифікувала наша Держава, відмовити білоруським чиновникам у видачі громадського активіста та звільнити з під варти Ігоря Коктиша. На підтримку Ігоря Коктиша зібрано більше 70 підписів представників правозахисних організацій України.

Долучитись до активної громади та дізнатись більше інформації можна на сайті підтримки Ігоря Коктиша - http://www.i-cent.org.ua/ua/

Анонс пресс-конференции 26.06.09: фестиваль "Молодежь и искусство против стереотипов"

Thu, 25 Jun 2009 08:09:58 GMT

Анонс пресс-конференции 26.06.09: фестиваль "Молодежь и искусство против стереотипов"

26 июня в 13.00 по адресу: пр-кт Шевченко, 11 (угол ул. им Роман Кармена) состоится пресс-конференция, посвященная Международному фестивалю в Одессе. Мероприятие пройдет при участии Совета Европы (Страсбург), МОМ (Киев), Европейского центра по правам Ромов (Будапешт), представителей Одесской администрации. Участники:

Михаэль Гует, руководитель отдела ромов и кочевых народов Совета Европы;

Земфира Кондур, менеджер программы «Доста» в Украине и Молдове, отдел ромов и кочевых народов Совета Европы;

Яна Тяпкина, Международная организация по миграции;

Осталинда Майя Оваль, сотрудница отдела по правам женщин Европейского центра по правам Ромов.

Андрей Юсов, глава управления молодежной и семейной политики Одесского городского совета.

Пресс-конференция пройдет на 1-ом этаже, в конференц-зале офиса Одесской региональной организации Национального союза журналистов. Вход по редакционным удостоверениям.

Международный фестиваль "Молодежь и искусство против стереотипов" пройдет в Одессе 27 июня 2009 года. Фестиваль проводит Совет Европы в рамках кампании "Доста!" (www.dosta.org).

"Фестиваль проводим в Одессе, ведь это один из известных в Европе многонациональных городов Украины, на Одесщине проживают представители свыше 100 национальностей", - рассказывает менеджер программы "Доста!" отдела рома и кочевых народов Совета Европы Земфира Кондур.

Мероприятия фестиваля "Молодежь и искусство против стереотипов": 26.06 - пресс-конференция при участии организаторов и гостей Фестиваля (Одесса, Киев, Будапешт, Страсбург); 27.06 - выставка фотографий и рисунков, выставка работ мастеров - молдовских и украинских рома, выставка представителей национальных обществ и организаций Украины (экспозиции из Самбора, Одессы, Мелитополя, Киева, Германии), презентации традиционной этнической одежды; выступления народных коллективов и музыкантов; уголок сказок для детей, ромская поэзия; мультимедийный уголок; гала-концерт Фестиваля (начало в 19:00). Особенные гости Фестиваля - группа "Rumbero’s" под руководством Амадора Лопеса.

Особенное событие Фестиваля - церемония вручения призов кампании "Доста!"; объявление победителей конкурса рисунков, музыкального конкурса и журналистов; вручение наград при участии представителей властей из Украины и Молдовы.

Одна из целей Фестиваля - преодоление предубеждений относительно национальных меньшинств, включая рома, который проживает в Украине и Молдове, продвижение межэтнического понимания.

Обращение Международной Правозащитной Группы в связи с незаконным задержанием Масхуда Абдуллаева

Tue, 23 Jun 2009 20:25:30 GMT

Поддержать обращение можно двумя способами:

1. Написать об этом представителям МПГ на mayrbekt@gmail.com, указав свое имя, статус и страну
2. Добавить свое имя, распечатать и отправить по почтовому адресу или факсом на имя гепрокурора России.

Спасибо за текст и работу [info]lena_maglev

Юрий Чайка
Генеральный Прокурор Российской Федерации
Офис Генпрокурора России
Ул. Большая Дмитровка 15 А
125993 Moscow, Russian Federation
Fax: + 7 495 692 17 25

Международная Правозащитная Группа

Виктория Пупко
– президент Массачусетского отделения Американской Ассоциации Евреев из бывшего СССР, США;

Майрбек Тарамов
– директор Чеченского Правозащитного Центра, Швеция;

Надежда Банчик
– Международная Амнистия, США;

Сайд-Эмин Ибрагимов
– президент Международной Ассоциации «Мир и Права Человека», Франция;

Елена Маглеванная
– журналистка, правозащитник, Россия

20 июня 2009 г.

Г-н Генеральный Прокурор Российской Федерации!

Нам, нижеподписавшимся, стало известно о том, что после ареста в аэропорту Домодедово чеченских студентов, депортированных 19 июня из Египта, они были освобождены после допросов, за исключением Абдуллаева Масхуда.

Как нам сообщили из Каира, то что произошло во всемирно известном университете Аль-Азхар, было ничто иное как грязный, средневековый спектакль по поимке Абдуллаева, который можно квалифицировать как акт международного терроризма, осуществленного под руководством ФСБ.

С большой долей вероятности можем предположить, что противозаконное удержание Абдуллаева М. произведено сотрудниками российских спецслужб с тем, чтобы принудить к сдаче с повинной его отца – Абдуллаева Супьяна, считающегося одним из лидеров Чеченского Сопротивления. Не исключено также, что сотрудники ФСБ подвергли аресту Абдуллаева Масхуда с целью его вербовки. В любом случае, подобная практика называется не иначе как «Заложничество», что осуждается Уголовным Законодательством любой цивилизованной страны.

Подобные преступления широко практикуются в Чеченской Республике, которая и по сей день является зоной тотального попрания прав человека. Однако теперь, как видим в этом случае, «Заложничество» переместилось в центр российской столицы, а исполнителями преступлений являются представители российских силовых структур.

Возможно, незначительным оправданием данного преступления служила бы так называемая борьба с терроризмом, но в этой связи напоминаем, что режим Контртеррористической Операции (КТО) отменен в Чеченской Республике 16 апреля этого года, согласно Указу директора ФСБ России Александра Бортникова.

Известно также, что Абдуллаев Масхуд не объявлялся ни в российский, ни в международный розыск.

Г-н Генеральный Прокурор Российской Федерации!

Как следует из вышеизложенного, удержание представителями российских спецслужб в заложниках студента иностранного ВУЗа, гражданина Российской Федерации Абдуллаева Масхуда является совершенно противозаконным и требует Вашего незамедлительного вмешательства. Следует также понимать, что подобные правонарушения наносят непоправимый ущерб имиджу России, как цивилизованного государства, указывая на полное безвластие Закона в Вашей стране, первым блюстителем которого являетесь лично Вы, как Генеральный Прокурор.

Г-н Генеральный Прокурор!

Мы полагаем, что Ваши решительные действия остановят беспредел и издевательства сотрудников ФСБ над совершенно невиновным человеком, и Абдуллаев Масхуд будет немедленно освобожден.

20 июня 2009 г.

Sat, 20 Jun 2009 12:49:43 GMT

Звернення
до Президента України
з проханням накласти вето на Закон України «Про внесення змін до статті 301 Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за зберігання творів, зображень або предметів порнографічного характеру)»

Приєднуйся до спільного звернення до Президента України й постав свій підпис (через подання коментаря до цього звернення, вкажіть ім'я та прізвище, а також свій фах чи рід занять). Звернення буде надіслане у вівторок, 23 червня.

http://www.helsinki.org.ua/index.php?id=1245492991

Просимо розмістити цей матеріал у своєму блозі.

ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ. Агентство УНІАН

Thu, 18 Jun 2009 12:01:32 GMT

25 червня об 11-30

до міжнародного дня проти тортур“2 роки як в Україні, в слідчому ізоляторі незаконно утримується білоруський громадський активіст”.

Учасники заходу:
Ірина Тютюнник — дружина Ігоря Коктиша.
Айгуль Муканова - адвокат Ігоря Коктиша від Української Гельсінської спілки.
Віктор Бондар - Керівник Житомирського обласного відділення Міжнародного товариства прав людини.
Представник білоруської діаспори в Україні.
Олександра Кулаєва - Директор відділень Східної Європи та Азії «Міжнародної федерації прав людини».

Вже 24 місяці у Сімферопольському слідчому ізоляторі утримується політичний в’язень Ігор Коктиш. Білоруський громадський активіст зазнає переслідувань з боку білоруської номенклатури.
Його утримання Україною суперечить українському законодавству та міжнародним документам, які підписала Україна.
Україна відмовилась від тортур та застосування смертної кари, ратифікувала Конвенцію ООН проти тортур, що забороняє екстрадицію у випадках коли людині загрожує смертна кара. Відбувається порушення Європейської Конвенції з прав людини.

Правозахисні організації вимагають дотримуватись Закону України та міжнародних угод, які ратифікувала наша Держава. Відмовити білоруським чиновникам у виданні громадського активіста та звільнити з під варти Ігоря Коктиша.

Громадські організації України вимагають від Президента та Генерального прокурора звільнити з під варти Ігоря Коктиша.
На підтримку Ігоря Коктиша зібрано більше 70 підписів представників правозахисних організацій України.
Оголошується лист від “Міжнародної Амністії” на підтримку Ігоря Коктиша.

Ігор Коктиш зазнав у Білорусії тортур та нелюдського поводження.
До 26 червня - міжнародного дня «проти тортур» Україна хоче зробити подарунок Білорусії, що є однією з перших «ластівок» нехтування загальнолюдських цінностей нашим суспільством керівниками держави.

За Коктишем заїхав до України та приймав участь у «захваті» сам полковник Павліченко – кат «Джинсової революції». Він показав нашим демократам-міліціонерам, як треба розбризкувати кров по асфальту.

Сайт підтримки Ігоря - http://www.i-cent.org.ua/ua/

Довідки за телефоном 8 (063) 029-89-33

Андрій Юров - Єдиний спосіб реформувати російську армію – вступити в НАТО

Wed, 28 Jan 2009 11:32:18 GMT

Андрій Юров, почесний президент міжнародного
"Інтернаціонального Проекту - Молодіжний Правозахисний Рух (МПР)

Єдиний спосіб реформувати російську армію – вступити в НАТО

Правозахисника Андрія Юрова в Києві застати не важко. Він каже, що в Україні проходить чи не третина всього його життя – між постійними поїздками Європою і країнами СНД. Цьогоріч його дітищу – Молодіжному правозахисному руху – виповнюється 10 років. З цього і почалася наша розмова.

- Андрію, розкажіть, як виникла ідея створення Молодіжного правозахисного руху?

Тут є дві різні історії: одна – про довгі роздуми, розуміння необхідності формування нового покоління правозахисників і цивільних активістів на територіях СНД і тому подібне, і це могло б тривати багато років. І друга – про один кумедний випадок, з якого все раптом і почалося.

У травні 1998 року під Пітером проходила дуже велика правозахисна конференція, де були присутні близько двохсот осіб. У той час я вже був досить відомим правозахисником «національного» і навіть «міжнародного» рівня, оскільки працював у цій сфері вже близько десяти років (Ще будучи студентом, в 1988 році я вступив у дисидентсько-літературну організацію, яка називалася «Профспілка Літераторів і Журналістів» (її штаб-квартира знаходилася в Харкові). За вступ до такої організації тоді вже не сажали, тому що була «perestroika», але з вузу вигнати могли.)... Так от, весна 1998-го року, йде конференція, величезний зал, доповідачі виступають, а я дивлюся на зал і розумію, що тут щось не так. У залі - лише три особи, молодші п`ятдесяти років! Мене це дуже вразило, адже я знав, що в різних містах по всьому СНД є багато організацій з активною молоддю. Де ж вони?! Адже «шестидесятники», які починали цей рух, були єдиним поколінням, вони знали один одного і читали одні книги, сповідували одні цінності. Це було покоління самвидаву, дисидентів і прав людини. І я раптом зрозумів, що їм на зміну ніхто не прийшов. Формально молодь була, але не було покоління. Молоді люди не знали один одного. Вони приходили у правозахисні організації, працювали там волонтерами декілька років і йшли. Ланки розірвалися, причому не лише між країнами, але і між містами, організаціями.

Я підійшов до Людмили Михайлівни Алексєєвої (голова Московської Гельсинської Групи – Т.П.) і поділився з нею своїми думками з приводу відсутності нового покоління молоді у правозахисному русі. Вона поглянула на мене і відверто сказала: «Андрію, ви ж молодий. Ось ви цим і займіться!». З цього все і почалося.

10 років тому, наприкінці весни – на початку літа 1998-го, коли я після конференції повернувся до Воронежа, ми написали текст, який називався «Проект «Молодіжний Правозахисний Рух – МПР» і розіслали його серед організацій СНД, з якими у нас не було мовних бар`єрів. Тоді були абсолютно інші часи, інтернет був чудасією, електронні листи читали через dial-up, тому ми розсилали переважно звичайні листи…

- Відгуки були?

Ми були приголомшені, одержавши близько 200 листів, причому звичайною поштою! Це була унікальна ситуація, коли рух реально почався просто з нуля, а не з грошей Сороса або Форда. Звичайно, нам допомагали «дорослі» правозахисні організації. Але вони самі були жебраками. Кімнату дали, телефон, а грошей перші два роки не було ні копійки.

- Торік російська влада намагалася заборонити МПР у зв`язку із нібито впровадженням поправок до закону про некомерційні організації. На цій хвилі декілька сот організацій по всій Росії було закрито, але вашій вдалося вистояти. Чи існує загроза переслідувань з боку влади зараз?

Звичайно! У будь-який момент. Тоді вони (влада – Т.П.) зрозуміли, що нас в Європі знають набагато більше, ніж в Росії, і в разі закриття МПР буде великий міжнародний скандал.

Проблема полягає ще і в тому, що ми займаємо досить «серединну» позицію, а це нікому не цікаво. Найчастіше увагу привертають або проурядові структури, які хвалять все підряд, що б не зробила влада, або – навпаки – жорстка опозиція, націонал-більшовики, наприклад, які всіх лають. Наше завдання – не лаяти і не хвалити. У нас є дуже чітка позиція, за якою ми оцінюємо дії будь-якої влади. Як сказав один правозахисник, влада – це необ’їжджений кінь, якого треба дресирувати, щоб він служив народові. З ним не потрібно воювати, а впрягти у віз і змусити служити. Це наше завдання. Але така позиція нікому не зрозуміла. Влада нас вважає мало не найголовнішими «оранжистами», а опозиція - рукою Кремля. І ті, й інші не можуть зрозуміти, що є принципові речі. Ми стоїмо не на стороні тих чи інших людей, ми стоїмо на стороні цінностей.

- ...Які де-факто не лягають в парадигму сучасної російської політики.

Не лягають – і якраз не лише російської – будь-якої політики, і американської, і європейської. Нас не розуміють. «Які гуманітарні цінності? – говорить влада, або, навпаки, опозиція. – Є національні інтереси! – кричать одні. - Є кривавий режим, який треба скидати! – кричать інші». Але від цього гуманістичні ідеали нікуди не діваються. Якщо ми говоримо, що право повинне приборкувати силу, значить, ми завжди так говоритимемо, хто б не виступав у позиції сили. Який чудовий владоможець або опозиціонер не закликав би до насильства, ми його завжди засуджуватимемо.

- Знаходячись десять років у стані між молотом і ковадлом, чи можете сказати, що вам вдалося щось змінити? Чи все це – броунівський рух, який зараз в Росії мало що означає?

Ну, по-перше, ми працюємо не лише в Росії, і, мабуть, саме це дає нам можливість бачити багато різних точок зору і бути більш універсальними.

Багато наших компаній закінчилися не те щоб поразкою, але і не блискучою перемогою. Найвідоміша кампанія, яку ми вели саме в Росії в 2005 році – «Відмінимо відміну» – проти скасування відстрочок від служби в армії для студентів. Тоді нам вдалося досягти своєї мети, закон був скасований.

Також ми проводимо багато кампаній солідарності з цивільними і правозахисними активістами, яких переслідують в Росії, Білорусі, Казахстані, Таджикистані, Узбекистані та інших країнах. У цьому сенсі ми трохи схожі на «Міжнародну Амністію» ((см. видеоролики от МА)).

Тут важливо зрозуміти, що таке МПР за структурою. Це не організація, а дуже вільна мережа: близько тисячі окремих активістів і біля 300 груп у 37 країнах, причому хтось зареєстрований, а хтось - ні. Деколи ми навіть не знаємо, чим вони займаються. У нас є тільки та інформація, яку наші активісти надсилають, а це може бути і три відсотки від їхньої загальної діяльності.

Ми будуємо не вертикальну організацію, а горизонтальний простір, і я вважаю, що за 10 років нам це більш-менш вдалося зробити. Через наші семінари пройшло близько 10 тисяч осіб. Можливо, зараз вони не асоціюють себе з МПР, але для нас це не важливо. Головне, що ми їх познайомили і багато хто з них тепер працюють разом. Крім того, є декілька програм, які для нас є пріоритетними, наприклад, міжнародна програма з антифашизму і толерантності.

- …Збоку здається, що розпалювання міжнаціональної ворожнечі є негласною політикою Кремля.

Це дуже складне питання. Я не думаю, що Кремль безпосередньо підтримує скінхедів. Вважаю, що ситуація набагато складніша. Є якісь тоталітарні тенденції і дух нетерпимості в суспільстві в цілому. Цей дух агресії виражається у тому числі в скінхедському русі, в дуже агресивному фанатському русі. У державі створена нездорова ситуація, яка, серед іншого, побічно викликає зростання нацизму. Наприклад, антигрузинська або антиестонська кампанії не могли не викликати зростання ксенофобії. А чого варта жахлива чеченська війна?! Мені здається, що це часто робиться з дурості і недалекоглядності. Люди прораховують лише на два кроки вперед, а не на п`ять. Правда, я повинен відзначити, що під час останнього військового конфлікту російська влада заявила про недопустимість антигрузинської істерії в самій Росії. Можна по-різному ставитися до російської влади, але мені здається, що це був правильний крок.

- Як ви оцінюєте роботу російського обмудсмена Володимира Лукіна? Чи можна його назвати ефективним механізмом правового захисту?

Серйозний досвічений старий «мідовець», демократ і професіонал. Проте ефективним засобом правового захисту його не можна назвати, оскільки у нього, на жаль, дуже мала вага. Омбудсмен в будь-якій країні – це, перш за все, публічна фігура. Сила омбудсмена зовсім не в юридичних тонкощах, а в його популярності і в тому, наскільки влада поважає його думку. Це передовсім медійна персона. Якщо омбудсмен говорить якісь речі і все суспільство до цього прислухається, то влада не може не реагувати. Але якщо він говорить, а ніхто його не друкує (або друкують лише те, що дозволяють), це малоефективно. Але те, що в Росії омбудсмен є, і він підтримує якісь важливі тенденції та ініціативи, це набагато краще, ніж якби його не було взагалі.

- Ви торкнулися теми мас-медіа. Наскільки достовірно, на ваш погляд, відображується Україна в російському медіадзеркалі?

Дев`яносто відсотків інформації про Україну – це трансляція міфів. Це випинання якихось маленьких і неістотних сторін і замовчування важливих. Не можна сказати, що це брехня. Вони не брешуть, але в той же час подають таку маленьку частину правди і так її особливим чином підбирають, що це важко назвати правдою. Адже Україна – це давно вже не Росія у всіх сенсах. І я дуже заздрю, що у вас немає жорсткої єдиної влади, що у вас багато опозиційних сил. Нехай багато з них мені особисто не подобаються, але це не важливо. Дуже добре, коли влада "не заривається", коли вона розуміє, що кожен її крок негайно буде розкритикований опозицією. Коли влада не бачить власних помилок, ця однобокість веде до трагедії. Найідеальніший правитель через десять років перетворюється на тирана. Такі закони психології.

- Кого з сучасників ви б могли назвати моральними авторитетами?

Серед сучасників катастрофічно не вистачає гуманістичних фігур планетарного або національного масштабу. За 30 останніх років можу пригадати лише Матір Терезу або Іоана Павла ІІ. Є декілька літераторів, які, на мій погляд, роблять дуже сильний вплив на тих, хто їх читає. Наприклад, Жозе Сарамаго, а якщо трохи раніше, це, безумовно, Антуан де Сент Екзюпері. Ще - Умберто Еко (перш за все завдяки своїм есе). Є персони на Сході і на Заході, які вносять гуманістичний, ненасильницький акцент, як, наприклад, Мстислав Растропович. Але ми про них часто забуваємо, зате весь час говоримо про людей, які користуються методами насильства.

- Чому, на ваш погляд, так відбувається?

Тому що ідея насильства – проста як три копійки. А ідея ненасильства вимагає, по-перше, високого інтелектуального рівня і, по-друге, високого духовного рівня. У людини має бути широка душа – «махатма». Найпростіша реакція на агресію світу – зворотна агресія. Це просто і очевидно. Але для того, щоб називатися Людством, потрібно припинити бути соціальними тваринами.

Політики весь час штовхають нас до того, щоб ми реагували примітивно, провокують нас на крайнощі. Адже «серединна позиція» – найскладніша, для того, щоб її дотримуватися, потрібно бути дуже сильною людиною і не боятися, що тобі і ті, й інші (а їх дев`яносто п`ять відсотків) кожного разу даватимуть по морді.

Зараз, наприклад, всі вважають «якщо не НАТО – значить на Схід, якщо не на Схід – значить в НАТО». А що таке НАТО або армія? Адже це не лише про безпеку і «хороше життя». Адже це ще і про бомби, смерть і людські страждання. Інша справа, якщо ми говоримо, що НАТО краще, ніж інші «військові організації», наприклад – своїми стандартами з прав військовослужбовців. Але такі тонкощі нікому не цікаві. Всі хочуть тягнути або на схід, або на захід.

До речі, особисто я вважаю, що єдиний спосіб реформувати російську армію з її "дідівщиною" – це вступити Росії в НАТО. Там абсолютно інші стандарти. Мене як правозахисника цікавить, щоб в армії нікого не вбивали і солдати не вішалися, щоб не було такої кількості трагедій. З точки зору забезпечення прав людини для військовослужбовців стандарти армії НАТО набагато вищі.

Але проблема залишається. І вона в тому, що нам весь час намагаються нав`язати просту схему «чорне – біле». Нас постійно примушують жити в цій матриці, весь час пропонують дуже жорсткий вибір, а світ насправді не двохполярний, він надскладний.

Розмовляла Тетяна Печончик, Украинское Независимое Информационное Агентство Новостей (УНИАН) (Киев).

Довідка. Андрій Юров за освітою фізик, менеджер, психолог. З 1983 року бере участь у неформальних молодіжних рухах. З 1987 року - учасник напівдисидентського правозахисного руху літераторів і журналістів, що оформився з 1988-го року у "Вільну Профспілку Літераторів і Журналістів". З 1998 року керівник міжнародного "Інтернаціонального Проекту - Молодіжний Правозахисний Рух (МПР)" і його почесний президент. 2001-2002 - вибраний до складу Консультативної Ради (Advisory Council) Молодіжного сектора Ради Європи і Наглядової групи Молодіжної програми "Правозахисна освіта". З 2002 року - в "пулі тренерів" Молодіжного Сектора Ради Європи. Автор багатьох статей і виступів про розвиток неурядового сектора і правозахисного руху в Росії. Літератор, автор віршів, прози, есе

Текст интервью на русском языке - Молодежное Правозащитное Движение: там и вчера, здесь и сейчас (http://dvizh.org/2009/01/27/1004 ; http://community.livejournal.com/dvizh_org/10433.html).

Сообщество Молодежного Правозащитного Движения в LJ - yhrm .

Online advocacy та інші штуки

Mon, 08 Dec 2008 07:15:35 GMT

SocialCamp - це конференція про те, як інтернет-інструменти можуть використовуватися для суспільних змін. Конференція пройде в Києві 13 грудня. Реєстрація тут:
http://internetinitiatives.org/wiki/index.php?title=SocialCamp

Ви ще маєте змогу подати заявку на Антипремію "Будяк року 2008"!

Mon, 10 Nov 2008 11:58:33 GMT

Дорогі друзі!
Українська Гельсінська спілка з прав людини повідомляє про продовження строку подачі заявок на Всеукраїнську Антипремію «Будяк року-2008» до 20 листопада! Поспішайте, адже саме Ви вказуєте громадськості на найбільших порушників прав людини в Україні!

Наразі номінантами на здобуття Антипремії є:

1. Міністр юстиції Микола Оніщук в номінації «Найбільш інформаційно закритий орган влади»
2. Міський голова міста Кіровограда Володимир Пузаков в номінаціях "найбільш інформаційно закритий орган влади"; "за бездіяльність у випадку порушення прав людини"
3. Президент України Віктор Ющенко в номінації "За байдужість до порушення прав людини"
4. Громадська організація "Антикорупційний комітет" в номінаціях "За незаконне насильство проти громадян", "За бездіяльність у випадку порушення прав людини"; "За профанацію діяльності та дискредитацію принципів демократії".

Як подати заявку та детальні умови Антипремії читайте тут: http://helsinki.org.ua/index.php?r=a1b14

Триває подання заявок на здобуття антипремії «Будяк року 2008»!

Mon, 29 Sep 2008 16:17:47 GMT

Щороку громадськість вказує на найбільших порушників прав людини, а правозахисники вручають їм будяки!

Нагадаємо, що у 2007 році лауреатами антипремії стали:
Генеральна прокуратура України
Грицак Василь Миколайович, народний депутат України, член Партії регіонів, колишній голова Департаменту ресурсного забезпечення МВС України
Ільтяй Микола Петрович, перший заступник Голови Державного департаменту з питань виконання покарань
Кощинець Василь Васильович, Голова Державного департаменту України з питань виконання покарань
Черновецький Леонід Михайлович, Голова Київської міської державної адміністрації

Хто здобуде будяк цього року? Вирішуємо разом!

Останній строк подання заявок: 1 листопада 2008 року

Як подати заявку та детальні умови Антипремії читайте тут: http://helsinki.org.ua/index.php?r=a1b14

P.S. Майбутніх лауреатів повідомляємо - будяки, які вручаються, зазвичай пластикові. Пропозиція минулорічного лауреата Василя Грицака робити будяки з золота, срібла чи діамантів була відхилена.

16 вересня на Майдані Незалежності акція пам'яті Георгія Гонгадзе

Fri, 12 Sep 2008 17:07:32 GMT

16 вересня о 19.00 на Майдані Незалежності відбудеться акція пам'яті журналіста Георгія Гонгадзе. Так само, як і в 2005-му, 2006-му, 2007-му роках її організаторами є звичайні громадяни, тому на акції традиційно не буде трибун і ораторів, персональних промов та списку організаторів, партійної чи організаційної символіки.

Учасники акції вшанують пам'ять Георгія Гонгадзе та всіх загиблих українських журналістів запаленням свічок та вісьмома хвилинами мовчання – за числом років, які минули з часу зникнення та жорстокого вбивства Георгія Гонгадзе, чиє життя стало символом боротьби за свободу слова та людську гідність.

16 вересня 2008 року о 19.00. Майдан Незалежності.

Нарада під стінами Фортеці Європи

Thu, 04 Sep 2008 02:19:05 GMT

4-5 вересня Київ приймає 8-му міністерську конференцію Ради Європи з питань міграції. Основна заявлена тема конференції - «Економічна міграція, розвиток та соціальна єдність: комплексний підхід». Точнішою була б назва «Фортеця Європа: нарада керівництва та охорони євров’язниці» - бо міністри внутрішніх справ, займаючись питаннями міграції у поліційному стилі, менше за все думають про розвиток чи соціальну єдність.

Це – не таке вже перебільшення. Попередня, 7-ма подібна конференція, відбулася шість років тому в Хельсінки – і тепер у Києві заплановано «оцінку діяльності і кроки, які були прийняті країнами-членами Ради Європи на попередній Міністерській Конференції» (цитата з сайту конференції). Деякі з цих кроків добре відомі:

Україна стала новою прикордонною країною Євросоюзу
Через розширення ЄС усі західні країни-сусіди України запровадили для її громадян візовий режим. Як і раніше, подорожі до країн Європи для більшості громадян України обертаються дедалі відвертішим знущанням у посольствах та на кордонах. Доля українців-заробітчан у більшості країн Європи не покращилася: експлуатовані та більшість – без відповідних документів, вони і надалі не мають жодних прав. Тим часом Євросоюз, фактично, не виконує угоду про полегшення візового режиму, укладену з Україною.

Євросоюз пішов на подальші кроки у поділі людей на «бажаних» і «непотрібних», зводячи дедалі вищі мури на кордонах Фортеці Європи
Від 1993 року на кордонах Фортеці Європи щороку гинуло, за приблизними підрахунками, не менше тисячі людей, які намагалися зробити протилежне - врятувати своє життя. Вихідці з країн, зруйнованих війнами, диктатурами і голодом - тонули на Середземномор’ї, замерзали у Карпатах, гинули у вантажівках та вантажних відсіках суден і літаків. Тим часом, невдовзі по попередній конференції, ЄС запровадив угоду «Дублін-2». Ця угода зробила жорсткішим ставлення європейських держав до біженців і шукачів притулку, зробивши реальним для багатьох з них під ризик бути висланими до країн походження. А цього року єврооргани мають намір ухвалити рішення про єдину систему депортації всіх «небажаних» мігрантів. Тим часом такі документи, як життєво важлива для заробітчан Конвенція ООН із захисту трудових мігрантів та членів їх родин, дотепер не підписана та ратифікована жодною країною-членом Євросоюзу. Не зробили цього і «про-європейські» українські політики.

ЄС створив спільну службу, аби оберігати свої кордони – «Frontex». Однак основна роль в охороні європейських кордонів відведена тим державам, чиїх громадян в себе євробюрократи бачити не хочуть – прикордонникам та поліції таких прикордонних держав, як Марокко та Україна. В обмін на підписання та ратифікацію Україною угоди про реадмісію (тобто прийняття назад спійманих у Європі мігрантів, які перетинали на своєму шляху Україну) Євросоюз фінансує будівництво в Україні нових в’язниць для мігрантів. Українські прикордонники мають робити брудну роботу для європейських урядів. Те, що Україна при цьому не є безпечною країною для біженців, ЄС до уваги не взяв.

Україна зміцнила свій імідж порушника прав біженців та мігрантів
Система притулку біженцям в Україні є майже недієздатною. Кількість тих, хто таки отримує притулок – менша, ніж 3% від тих, хто подав прохання про притулок. Багато рішень у цій сфері є непрофесійними, а критерії надання притулку - непрозорими.

Протягом останніх років, українська влада неодноразово порушувала власне та міжнародне законодавство, висилаючи біженців та шукачів притулку до країн, де їм загрожує небезпека – зокрема, Узбекистану, Росії та Шрі-Ланки. Представники перших двох радо запрошені до участі у теперішній конференції – організатори якої обіцяють учасникам «можливість неформальних зустрічей та спілкування в невимушеній обстановці» (цитата з сайту конференції).

В самій Україні, багатьом біженцям та мігрантам загрожує як здирництво з боку корумпованих державних органів – так і приниження й небезпека дискримінації через поширені ксенофобію та расизм. Мова не лише про банди неонацистів: найбільш ксенофобні та расистські висловлювання останнім часом лунають з вуст керівників Міністерства внутрішніх справ, включно з учасником теперішньої конференції Юрієм Луценком. І саме МВС збирається підпорядкувати міграційну службу теперішній український уряд на чолі з іншою учасницею конференції – Юлією Тимошенко.

Втім, і незаконні депортації, і ксенофобія деяких українських колег не дуже турбують керівництво Євросоюзу - поки Україна відіграє роль буферної зони ЄС.

У проблемі міграції, як у краплі води, відбиваються основні проблеми сучасного світу: від економічної нерівності – до расизму та порушення права людей на життя і на свободу пересування.

Але дотепер ті органи, які надіслали своїх представників до Києва, - не вирішували ці проблеми, а лише поглиблювали їх. За рахунок людських життів і свободи. Навіть страшно подумати, яким в проміжку між цією і наступною конференціями виглядатиме розвиток «ефективної політики вирішення поточних та нагальних питань міграції країнами-членами і Радою Європи, а також зміцнення двосторонньої та багатосторонньої співпраці в сфері міграції» (цитата з сайту конференції).

За солідарність між народами, право на вільне пересування та право на притулок – проти Фортеці Європи!

«Без кордонів» / No Border
grassroots.kyiv [] gmail [] com

Завтра пікетуємо Конференцію міністрів у справах міграції

Wed, 03 Sep 2008 13:31:19 GMT

У четвер 4-го вересня 2008 року з 9:00
відбудеться пікетування
за адресою: Міжнародний виставковий центр, Броварський проспект 15,
м.
Київ (навпроти Метро "Лівобережна")

Рада Європи проводить 4-5 вересня 2008 р., у місті Києві, 8-у
Конференцію міністрів у справах міграції. Братимуть участь сорок сім
міністрів з країн членів Ради Європи. З української сторони повинні
взяти участь у Конференції Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко, Міністр
внутрішніх справ Юрій Луценко, Міністр праці і соціальної політики
Людмила Денисова.
На порядку денному Конференції стоїть обговорення комплексного
підходу
до проблем спричинених міграцією людей.
В той же час, на жаль, органами влади України регулярно грубо
порушується принцип неповернення щодо біженців та людей, які шукають
притулку.
Акція протесту, організована провідними правозахисними організаціями
України, передбачає пікетування місця проведення Конференції, мітинг
проти порушення міжнародного права із захисту прав біженців та
шукачів
притулку з боку української влади.
Мета акції протесту - довести до усіх учасників Конференції
інформацію
про порушення міжнародного права з боку України, привернути увагу
громадськості до того, як посадові особи України продовжують
нехтувати
міжнародним правом та українськими законами.

Учасники акції протесту:
представники громадської організації <<Українська Гельсінська спілка
з
прав людини>>,
громадської організації <<Харківська правозахисна група>>,
<<Українська лобістська група>>.

За додатковою інформацією звертатись за телефоном: 8-066-544-1542.

Конкурс для журналістів та блогерів що писали про права людини

Sat, 23 Aug 2008 22:06:41 GMT

Журналістський конкурс "У кожної людини є права"
http://www.internews.ua/news_21_07.htm

У грудні 2008 р., до 60-ї річниці підписання Загальної Декларації прав людини, Інтерньюз і кампанія "У кожної людини є права" , за підтримки <Старійшин>, будуть святкувати річницю співпраці з провідними правозахисними організаціями світу врученням журналістської премії <У кожної людини є права>.

<Старійшини> - це група світових лідерів, створена за ініціативи Нельсона Мандели з тим, щоб їх мудрість, незалежність, авторитет і досвіт допомагали в пошуках рішень для найскладніших світових проблем. В число <старійшин>-засновників входять Десмонд Туту, Кофі Аннан, Мері Робінсон, Лахдар Брахімі, Граса Машел, Мухаммад Юнус, Фернандо Кардозо, Гру Брундтланд, Ела Бхатт і Джиммі Картер.

Визнання видатного внеску ЗМІ: Професійне міжнародне журі визначить 30 журналістів-переможців з усього світу, які будуть запрошені у Париж в грудні 2008 р. (поїздка за рахунок організаторів конкурсу) , де вони зустрінуться з правозахисними лідерами і отримають премії за свій внесок в ілюстрування Загальної Декларації прав людини за допомогою репортажів з завчасно невідомою і актуальною інформацією.

Серед 30 переможців конкурсу будуть розподілені спеціальні премії:

• Найкращий телевізійний сюжет: 1000 євро
• Найкращий сюжет на радіо: 1000 євро
• Найкраща стаття (у пресі або в Інтернеті): 1000 євро
• Найкращий "народний" матеріал/запис в блозі: 1000 євро
• Найкраще журналістське розслідування: 1500 євро
• Найвідважніше розслідування /найкращий неопублікований матеріал: 2000 євро
• Премія аудиторії за репортаж з найбільш вражаючою інформацією: 1000 євро

Публікація матеріалів: Всі матеріали, які переможуть на конкурсі в результаті ретельного відбору і аналізу незалежним міжнародним журі, будуть опубліковані на веб-сайті конкурсу і на інших сайтах (включаючи Google Earth) на мові оригіналу (з англійським перекладом), що допоможе зацікавити інші місцеві і міжнародні ЗМІ в їх показі або передрукуванні з дозволу автора.

Візьміть участь! "Інтерньюз" запрошує професійних і "народних" журналістів з усього світу взяти участь у журналістському конкурсі <У кожної людини є права>, надіслати свої репортажі про події в країні і світі, опубліковані після 15 вересня 2007 р., які можуть слугувати ілюстрацією до однієї або декількох статей Загальної Декларації прав людини в актуальному контексті сьогоднішніх світових проблем. В матеріалах повинні прямо згадуватися ті права людини, які закріплені у Загальній Декларації прав людини.

Будьте креативні! Покажіть, що і через 60 років після прийняття Декларація як і раніше актуальна і сучасна. Згадайте про права, визначені Декларацією, в контексті проблем, які доводиться вирішувати вашій місцевій аудиторії , і в контексті злободенних світових проблем - таких як зміна клімату, продовольча безпека і міграція.

Термін подачі конкурсних заявок: Заявки на участь в конкурсі приймаються до опівночі 15 вересня 2008 р. за паризьким часом.

Як подати заявку: Прочитайте Загальну декларацію прав людини і правила конкурсу, зареєструйтеся для отримання нової інформації і подайте заявку на сайті (http://www.everyhumanhasrights.org/media-awards) з 15 серпня по 15 вересня 2008 р. Заявки на участь у конкурсі приймаються тільки через Інтернет. Якщо Вам потрібна допомога, будь ласка, зв'яжіться з нами - agathe@internews.fr (мова: англійська) .

Чи відокремлена в Україні держава від церкви?

Tue, 05 Aug 2008 09:44:35 GMT

Сім мільйонів гривень держава Україна виділила на підготовку урочистостей, присвячених дню хрещення Київської Русі. Президент України відзначив, що «Урочисті заходи з цієї нагоди сприятимуть об’єднавчим процесам в українському православ’ї». До України запросили Вселенського патріарха Варфоломія та Московського патріарха Алексія.

Виникає питання – навіщо це все?

По-перше, з історичної точки зору не можна сказати, що хрещення Русі було такою-собі «християнською подією», сповненою любові до ближнього. Навпаки. Мирних язичників силою примусили відмовитися від релігії, яку вони сповідували. Тих же, хто відмовлявся – просто вбивали. Мовляв, немає людини – немає проблеми.

Звичайно, прихильники хрещення можуть сказати: «Але ж подивіться до чого це призвело! До консолідації розрізнених племен!». Проте, чи варто це було сотень чи тисяч людських життів? Висновок простий – більшість наших пращурів прийняли християнство з політичних міркувань тодішньої влади. Не свідомо.

Повернемось до сьогодення. Конституція України зазначає: «Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова». Проте, держава за кошти всіх платників податків, незалежно від їх релігійних поглядів, проводить святкування хрещення Русі. Загадкове розуміння посадовими особами відокремленості держави від церкви.

Цікаво, як на це відреагували інші релігійні громади? Адже кошти до бюджету платять і мусульмани, і буддисти тощо. А свята за сплачені податки влаштовують виключно для християн. Погодьтесь, складно уявити, якби на державні кошти було проведене мусульманське свято Ураза-байрам, або буддиське Перахера. То, де ж об’єктивність? Де рівність прав віруючих?

А її немає і бути не може, доки голова держави заявляє про намір сприяти об’єднавчим процесам в українському православ’ї. Надаючи явну перевагу якійсь одній релігії.

Чому Президент не намагається сприяти об’єднавчим процесам сунітів і шиїтів? Бо його особисті цінності інакші. Його особиста віра відрізняється від релігійних переконань близько 30 % українців, які не є християнами.

Тому і свята влаштовуються, виходячи з особистих переконань, проте за державні кошти.

Позиція Української Гельсінської спілки з прав людини у зв’язку з видачею біженця

Mon, 04 Aug 2008 08:46:17 GMT

Позиція Української Гельсінської спілки з прав людини у зв’язку з видачею біженця Генеральним прокурором України
30 липня 2008 року Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) оприлюднила відкрите звернення з приводу брутального порушення Генеральним прокурором України національного та міжнародного права під час видачі біженця у країну походження.
Того ж дня прес-служба Генеральної прокуратури України опублікувала офіційну заяву з цього приводу, наводячи підстави для видачі Олега Кузнєцова, який був визнаний біженцем українськими органами влади.
Офіційна заява ГПУ містить аргументи, які викликають стурбованість щодо стану правосвідомості Генерального прокурора, на якого Конституцією покладено організацію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами У зв'язку з цим УГСПЛ вважає за необхідне заявити таке:
1. Ми вважаємо, що посилання Генерального прокурора на будь-які обставини, пов'язані з обвинуваченнями біженця у країні походження, на мають жодного значення для правової оцінки видачі біженця, замінюють правові аргументи міркуваннями доцільності і призначені лише для того, щоб відволікти увагу громадськості від брутального порушення закону Генеральним прокурором України.
2. Ми глибоко занепокоєні тим, що на виправдання своїх дій Генеральний прокурор наводить доводи, які стосуються законності надання статусу біженця. Кажучи, що «вказане рішення прямо суперечить статті 10 Закону України «Про біженців», Генеральний прокурор забуває сказати, що це рішення було предметом розгляду Окружного адміністративного суду м. Києва, який у рішенні від 21 липня 2008 року зазначив:
«Державним комітетом України у справах національностей та релігій (Комітет) «повно та об'єктивно проведено вивчення матеріалів особової справи Кузнєцова О.Г. та в межах наданих законом повноважень прийнято рішення №. 91-08 від 05.03.08 р. про надання статусу біженця громадянину Російської Федерації Кузнєцову О.Г., згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України «Про біженців» як особі, яка має цілком обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань за ознаками належності до певної соціальної групи».
У сукупності із висилкою Кузнєцова до Росії така позиція Генерального прокурора свідчить про цілковиту зневагу до будь-якого судового рішення, яке суперечить уявленням Генерального прокурора про право та законність.
3. Ми також із подивом відзначаємо, що заява офіційно називає виданого біженця злочинцем, хоча ще не було справедливого судового розгляду обвинувачень проти нього. До такого брутального порушення презумпції невинуватості Олега Кузнєцова Генеральний прокурор вдався, незважаючи на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2008 року, де зазначено:
«Відповідно до статті 62 Конституції України, а також ч. 2 ст. 2 КК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду... У відношенні Кузнєцова О.Г. обвинувальний вирок суду відсутній, а тому він не може вважатися особою, яка вчинила злочин».
Нехтуючи висновком суду, Генеральний прокурор офіційно заявляє, що «ні міжнародні договори, ні національне законодавство України не встановлюють вимоги щодо обов'язкового підтвердження обвинувальним вироком суду факту вчинення особою тяжкого злочину як підстави для відмови їй у наданні статусу біженця».
4. Виглядає так, ніби в офіційній заяві Генеральний прокурор намагається створити враження, що протест прокурора та звернення прокурора до суду призупиняє дію оскаржуваного акту. Цей висновок не відповідає чинному законодавству України. Порядок зупинення оскаржуваного акту регулюється Кодексом України про адміністративне судочинство, який передбачає, що «подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються». Тому стаття 21 Закону «Про прокуратуру» у цій ситуації не застосовується. До видачі біженця Генеральна прокуратура це розуміла, тому звернулася з клопотанням про зупинення оскарженого рішення, але суд ухвалою від 9 липня 2008 року відмовився зупинити дію рішення про надання статусу біженця.
5. Обставини справи свідчать про те, що на момент екстрадиції рішення про надання статусу біженця Олегу Кузнєцову залишалося чинним, що випливало і з ухвали суду від 9 липня 2008 року, і з рішення суду від 21 липня 2008 року. Але навіть якщо припустити, що рішення про надання статусу біженця було зупинене, видача Кузнєцова була неможлива через те, що не було рішення про відмову у наданні статусу біженця. У будь-якому разі він би знаходився у процедурі вирішення питання про надання статусу біженця, що не скасовувало заборону видачі.
Принцип «неповернення» біженців та шукачів притулку до країни свого походження - це принцип jus cogence, який є дійсним навіть для країн, що не приєдналися до жодного міжнародного договору. Пан Олександр Медведько, користуючись владою, наданою Генеральному прокурору України, порушив цей принцип.
УГСПЛ вважає неприйнятним, що посаду Генерального прокурора України обіймає людина, яка:
- демонструє відверту зневагу до загальновизнаних принципів міжнародного права та основоположних прав людини;
- надає міркуванням доцільності цілям перевагу над правом;
- офіційно не визнає Конституцію України, Кримінальний кодекс України, Конвенцію про біженців законодавством, яким має керуватися прокуратура України.
- узурпує повноваження, надані виключно суду, і переступає через судові рішення, які йому не подобаються;
- вважає за можливе публічно називати людину злочинцем без вироку суду;
- вважає за можливе на протязі двох тижнів застосувати два протилежних тлумачення закону до однієї і тієї ж справи.
УГСПЛ підтримує свої вимоги, заявлені у відкритому зверненні від 30 липня 2008 року, і очікує на реакцію Президента та Верховної Ради України на брутальне порушення закону Генеральним прокурором України.
Аркадій Бущенко, адвокат,
Голова правління УГСПЛ

УГСПЛ представила щорічну доповідь правозахисних організацій „Права людини в Україні-2007”

Wed, 30 Jul 2008 11:03:33 GMT

30 червня 2008 року в інформаційному агентстві «УНІАН» відбулась прес-конференція, присвячена презентації доповіді правозахисних організацій «Права людини в Україні - 2007». У складанні доповіді взяли участь 35 правозахисних організацій з більшості регіонів країни. Документ складається з 22 розділів, серед яких «Право на життя», «Право на доступ до інформації», «Свобода пересування та вільного вибору місця проживання», «Соціально-економічні права» та інші.

Доповідь є універсальним документом, що використовується національними та міжнародними організаціями для оцінки загального стану з правами людини в Україні.

Учасники прес-конференції констатували, що в 2007 році ситуація з правами людини в нашій державі погіршилась, незважаючи на певні зрушення щодо дотримання окремих прав і свобод. Зокрема, доповідачі зосередили увагу на незмінно поганій ситуації з дотриманням заборони катувань і жорстокого поводження, права на життя в контексті розслідування випадків позбавлення життя, права на справедливий суд, права на приватність, права на доступ до інформації.

Чи не найбільшою проблемою залишається незабезпечення права на справедливий суд. Довгі судові процеси, істотна корупція, відсутність незалежності судів та невиконання практично 70 % судових рішень є багаторічною характеристикою українського правосуддя в рішеннях Європейського суду з прав людини, доповідях правозахисників та міжнародних організацій. На жаль, проект судової реформи, підготовлений Національною комісією зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права, не втілюється у життя. З однієї сторони, блокується його прийняття, а з іншої - до нього вносяться зімни, що змінюють сутність реформи і навпаки збільшують залежність суддів.

Правозахисники зазначили також про серйозні утиски політичних прав українців. Так, фактично, правом бути обраним можуть скористатися лише члени політичних партій, які складають менше 4% виборців. У той час як в демократичній країні партійність не може бути обов'язковою умовою для балотування. «Наші партії все більше нагадують КПРС», - стверджують правозахисники.

Проблемою залишається значний обсяг стеження за особами з боку правоохоронних органів. За оцінками правозахисників щорічно в країні видається близько 12 тисяч дозволів на зняття інформації з каналів зв'язку. Хоча це менше, ніж в 2003 році (біля 40 тисяч), проте це не менше ніж у 4 рази більше від кількості таких дозволів, виданих у будь-якій країні західної Європи чи США.

Не оминули доповідачі й ситуацію зі зростанням злочинів, учинених на ґрунті ненависті. Учасники прес-конференції підкреслили, що кількість убивств та фізичних нападів на ґрунті расизму останніми роками суттєво зросла. Проте, не спостерігається ефективних кроків держави щодо подолань проблем расизму та ксенофобії.

За інформацією, що міститься в доповіді, станом на 2007 рік третина населення України перебувала за межею бідності. Особливо проблема загострилася після істотного збільшення комунальних тарифів і зростання інфляції, адже, за словами правозахисників, система захисту бідних від таких дій не є адекватною.

При цьому діяльність Уповноваженого Верховної Ради з прав людини залишається малоефективною, не дивлячись на належне фінансування протягом останніх років. Уже три роки ні парламент, ні суспільство не бачать доповідей омбудсмена про права людини в країні. Уповноважений практично не користується таким важливим інструментом, як конституційна скарга. Та і звертатись до омбудсмана виявляється небезпечно. Адже апарат уповноваженого не зберігає конфіденційність заявника, що ставить його під пряму загрозу з боку осіб, на яких він скаржився. Водночас, правозахисники відзначають збільшення інформування обмудсмана про свою діяльність.

Доповідачі стверджують, що уряд не виконує та намагається ігнорувати рекомендації міжнародних органів ООН, Ради Європи та ОБСЄ. Це свідчить про відсутність в країні будь-якої системної політики по покращенню прав і свобод. А також про декларативні наміри чиновників щодо євроінтеграції. Адже план співробітництва Україна-ЄС в частині прав людини не виконано взагалі.

Доповідь доступна на сайті УГСПЛ в електронному вигляді:

http://www.helsinki.org.ua/index.php?r=a1b7c4 - українською мовою (розділ: „Щорічні доповіді про права людини")

http://www.helsinki.org.ua/en/index.php?r=a2b3c4 - англійською мовою (розділ „Annual human rights reports")

Презентація Доповіді правозахисних організацій "Права людини-2007"

Thu, 24 Jul 2008 16:00:05 GMT

Запрошуємо Вас на круглий стіл, присвячений презентації щорічної доповіді правозахисних організацій "Права людини в Україні - 2007".

Круглий стіл організовано Українською Гельсінською спілкою з прав людини за підтримки Комітету з прав людини та основоположних свобод Національної комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права та за участю Міністерства юстиції України.

Захід відбудеться 30 липня 2008 року з 13 до 18 години в приміщенні Міністерства юстиції України (м. Київ, провулок Рильський, 10, зал засідань, другий поверх).

Під час круглого столу планується обговорення дотримання прав людини та основоположних свобод у країні протягом 2007 року, а також рекомендації щодо покращення ситуації. Під час заходу буде представлена позиція правозахисників та представників органів влади з 8 найбільш болючіших питань дотримання прав і свобод в країні. Окремо під час круглого столу буде обговорений можливий механізм впровадження системної державної політики у сфері прав людини та основоположних свобод.

У круглому столі візьмуть участь представники правозахисних організацій, науковці та експерти, представники органів влади та міжнародних організацій.

Допоможіть правозахисникам!

Sat, 19 Jul 2008 21:52:06 GMT

19 липня 2008 року

Для негайного розповсюдження!

Вінницька правозахисна група шукає фахівця в галузі права для представництва інтересів в ході стратегічно важливої судової справи

Вінницька міська громадська організація Вінницька правозахисна група шукає адвоката, який представлятиме організацію в судовому процесі за позовом про захист честі, гідності, ділової репутації Стрижавської виправної колонії №81 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області.

З текстом позову та подробицями справи можна познайомитися за цим посиланням. Про деталі громадської кампанії на захист правозахисного руху в Україні можна дізнатися тут.

Вимоги до потенційного представника ВПГ:

1. Вища юридична освіта.

2. Відповідність вимогам для представника в суді згідно до приписів Ст.40 та 41 ЦПК України.

3. Наявність досвіду судового представництва інтересів громадських організацій (бажано), або ЗМІ за позовами про дифамацію від органів державної влади України, бажано – досвід представництва в Європейському суді з прав людини.

4. Можливість прийняти участь в судових засіданнях в м.Вінниці протягом літа-осені 2008 року.

5. Готовність працювати в команді з іншими фахівцями в галузі права.

Якщо Ви бажаєте надати правову допомогу Вінницькій правозахисній групі, просимо надіслати наступну інформацію:

1. Резюме українською чи російською мовами в довільній формі

2. Ваше бачення стратегії представництва інтересів ВПГ у вказаній судовій справі.

3. Ваші побажання щодо оплати праці.

4. Просимо зазначити також чи готові Ви надавати допомогу безкоштовно в режимі консультування команди юристів ВПГ

Пропозиції щодо співпраці направляйте на адресу Олени Волочай

info@iaps-ci.org з громадської організації «За професійну допомогу», яка є координатором акцій солідарності з Вінницькою правозахисною групою, або безпосередньо до ВПГ за адресою vpg@ukr.net

Кінцевий строк подання інформації 12 годин 00 хвилин четверга 24 липня 2008 року.
Координатор ВПГ
Дмитро Гройсман

ps.Прохання до всіх - максимально широко розповсюдити цю інформацію

Білоруський правозахисник потребує нашої допомоги!

Wed, 16 Jul 2008 13:39:37 GMT

Відомий правозахисник, представник Білоруського Гельсінського Комітету Павло Левінов в тяжкому стані перебуває у відділку міліції білоруського міста Вітебська.

Провина Павла перед державою Білорусь – надання правової допомоги журналістам.

Павла Левінова сьогодні просто з палати реанімації перевезли до відділку міліції. Він не отримав належної медичної допомоги. Законність його затримання під величезним сумнівом. Проте органи прокуратури Білорусі на це не реагують. Не реагують і лікарі, які дозволили міліціянтам забрати Павла з лікарні.

Ми можемо змінити ситуацію! Нехай посадовим особам в Білорусі стане відомо про те, що за цією справою спостерігають мільйони людей з усього світу!

Українська Гельсінська спілка з прав людини підготувала звернення до прокуратури та лікарні міста Вітебська. Вам залишилось вписати туди своє прізвище та ім’я, а також поставити підпис.

Ви можете відправити ці звернення факсом:
Факс прокуратури: 8 10 375 0212 47 64 44
Факс лікарні: 8 10 375 0212 34 64 27
або поштою

Тексти звернень доступні тут: http://www.helsinki.org.ua/index.php?id=1216213038

Поширьте, будь ласка, це звернення.

Перемога: Льома Сусаров - у безпеці!

Fri, 04 Jul 2008 14:56:39 GMT

Тепер можна спокійно написати:

По тому, як суд визнав незаконним рішення Генпрокуратури про екстрадицію Льоми Сусарова, - його таки забрано із СІЗО і - переселено до третьої безпечної країни, яка надала йому статус біженця. До цього про рішення суду нічого не писав - бо це могло завадити безпечному його переселенню.

По-перше, завершено пригоди Сусарова, які без перебільшення можна назвати жахливими.

По-друге, ми маємо прецедент: скасування рішення про екстрадицію через суд. Раніше цього не було.

Подивитися повідомлення про цю кампанію, події та передумови можна за цим теґом і цим теґом

Боротьба за Льому тривала у судах, у лобіюванні, на вуличних акціях протесту. Натепер його випадок - із таким результатом - є радше винятком, ніж правилом. І тим цінніший.

Особливі привітання, подяка і захоплення всім, хто зробив можливим такий результат: міжнародним і українським організаціям, активістам, деяким журналістам. Це - перемога, яка вже стільки разів видавалася неможливою.

Молодці.

І Льома, який все це витримав, і не втратив віри - молодець.

Потрібні журналісти з Запоріжжя

Sat, 28 Jun 2008 09:33:15 GMT

Вінницька правозахисна група шукає контакти журналістів з Запоріжжя, які цікавляться темою порушення прав людини з боку органів МВС, нам потрібно перевірити ось цю інформацію, а також іншу інформацію про можливу загибель людини нещодавно пілся катувань в одному з райвідділів міліції в Запорізькій області.
Додаткову інформацію надамо в приват vpg @ ukr.net

Завтра Акція "Проти катувань"!

Wed, 25 Jun 2008 07:22:05 GMT

width='205' height='95' alt='Проти катувань' />

26 червня о 13:00 в прес-центрі інформаційного агентства "Українські Новини" відбудеться прес-конференція Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) з нагоди Міжнародного Дня проти катувань в рамках акції "Проти катувань".

Під час прес-конференції представники УГСПЛ розкажуть, чи дотримується Україна своїх обов’язків перед міжнародною спільнотою стосовно запобіганню катуванням та жорстокому поводженню а також розкажуть про останні найбільш резонансні випадки катувань і жорстокого поводження.

Також правозахисники проанонсують пікетування Генеральної та інших прокуратур по всій країні з вимогами провести швидке та ефективне розслідування повідомлень про катування та жорстоке поводження. Під час пікетів до прокуратури буде передана інформація про факти про катування, що отримані та перевірені правозахисниками.

У прес-конференції візьмуть участь:

голова правління УГСПЛ, представник Харківської правозахисної групи Аркадій Бущенко ;

виконавчий директор УГСПЛ Аркадій Бущенко Володимир Яворський ;

член правління УГСПЛ, голова громадської організації „Донецький Меморіал” Олександр Букалов.

Участь у прес-конференції візьмуть також громадяни, що постраждали від катувань в органах міліції.

Детальніше про акцію "Проти катувань" можна дізнатися на сайті УГСПЛ: www.helsinki.org.ua/index.php?id=1210586494

Реєстрація:

З питань реєстрації звертайтесь, будь ласка, до Володимира Яворського за тел.(044) 4174118:

та Марини Говорухіної за тел. 8 050 612 00 20

Банери акції "Проти катувань"

Mon, 23 Jun 2008 12:32:18 GMT

Шановні друзі! Якщо Ви хочете підтримати всеукраїнську акцію правозахисників проти катувань, поставте ці банери на своєму ЖЖ!

Перший банер
<a href='http://helsinki.org.ua/index.php?id=1210586494'>
<img src='http://helsinki.org.ua/ban/angry001.jpg' border='0'
width='205' height='95' alt='Проти катувань' />
</a>

Другий банер
<a href='http://helsinki.org.ua/index.php?id=1210586494'>
<img src='http://helsinki.org.ua/ban/angry002.jpg' border='0'
width='205' height='95' alt='Проти катувань' />
</a>

Всеукраїнська акція правозахисників «Проти катувань»

Thu, 12 Jun 2008 12:00:17 GMT

26 червня з нагоди Міжнародного Дня ООН проти катувань Українська Гельсінська спілка з прав людини та інші правозахисні організації проводять всеукраїнську акцію „Проти катувань”.

У рамках акції відбудеться круглий стіл за участю представників правоохоронних органів, правозахисників та міжнародних організацій.

Також відбудеться прес-конференція, де представники УГСПЛ розкажуть, чи дотримується Україна своїх обов’язків перед міжнародною спільнотою стосовно запобіганню катуванням та жорстокому поводженню, а також розкажуть про останні найбільш резонансні випадки катувань і жорстокого поводження.

З 14 до 16 години ми організовуємо пікетування Генеральної та інших прокуратур по всій країні з вимогами провести швидке та ефективне розслідування повідомлень про катування та жорстоке поводження. Під час пікетів до Генеральної прокуратури буде передана інформація про факти про катування, що отримані та перевірені правозахисниками.

Долучитися до акції може кожен!

Детальніше на сайті УГСПЛ: http://www.helsinki.org.ua/index.php?id=1210586494

З усіх питань щодо проведення акції просимо звертатися до УГСПЛ за тел.. (044) 4174118:

Контактна особа - Володимир Яворський, виконавчий директор УГСПЛ.

Правозащитники: обычные и "конструктивные"...

Fri, 06 Jun 2008 19:28:39 GMT

В Стрижавской колонии №81, о героическом начальнике которой

Магомеде Расуловиче Магомаеве

я уже рассказывал, за что, по всей видимости и отгрёб - эпидемия самоубийств.
Вслед за заключенным Максимовым,который полез в петлю 1 июня, уже через двое суток убил себя еще один человек - Евгений Комарницкий.
Когда родственники Максимова приехали в колонию, то с удивлением для себя узнали, что их покойный родственник, который при жизни страдал тяжелым интеллектуальным расстройством и так и не научился писать, оказывается - РЕГУЛЯРНО ПИСАЛ АДМИНИСТРАЦИИ ЗАЯВЛЕНИЯ-ПРЕДУПРЕЖДЕНИЯ о том, что собирается себя убить...
Максимова похоронили на тюремном кладбище, после разговора с начальником тюрьмы родственницы покойного перепугались настолько, что отказались забирать тело.
Как умер Евгений Комарницкий пока неизвестно, но зато у вертухаев всегда под рукой "конструктивные правозащитники", которые готовы рассказать всю правду, как она есть.
Знакомьтесь: господин

Сергей Танасков

- представитель Международного комитета защиты прав человека в Винницкой области
Почитайте, размещенную под катом статью из Винницкой газеты "20 минут". Сравните два комментария...
Полная версия газеты в формате PDF доступна тут.
Получается, что заключенного убила - вера в бога. Нечего связываться с сектантами, адвентистами какого-то там дня.
Но вот что показательно - таких правозащитников, как господин Танасков становится все больше и больше в Украине. Власть четко поняла что лучший способ борьбы с правозащитным движением - его интеграция в систему власти, тем более что люди у нас рады страться - лишь бы пробраться поближе к известности и кормушке.
А что я собственно хочу, ведь все вполне логично.