Español en Ucrania

Fiesta Nacional de España

Sun, 12 Oct 2008 12:10:05 GMT

12 жовтня - День Іспанської нацiї

Конкурс поезії

Tue, 07 Oct 2008 16:40:52 GMT

У цю неділю, 12 жовтня буде урочисте підбиття підсумків конкурсу поезії та нагородження переможців. Наразі початок заплановано на 16:00 в Будинку вчених.

Дні іспанського кіно

Tue, 07 Oct 2008 09:30:52 GMT

Любі друзі сигналізують, що в Будинку кіно (вул. Саксаганського, 6) проходять Дні іспанського кіно. Сеанси о 18:30 та 20:15. В червоній (більшій) залі - з перекладачем. В синій (меншій) залі - оригінал.
Сьогодні і завтра ще буде.
В інтернеті афіші не знайшов.

UPD. В середу 8 жовтня в Будинку кіно будуть показані наступні фільми:
- Noviembre/Листопад (2003, Іспанія, 104’). Ачеро Маньяс (сеанс 18-30)
- La Colmena/Вулик (1982, Іспанія, 112’). Маріо Камус (сеанс 20-15).
Пускають всіх. Єдина афіша вісить на другому поверсі, чомусь, біля входу в ресторан) (ssuunn)

Шукаю білінгвальні книги віршів

Mon, 06 Oct 2008 21:12:33 GMT

куплю або візьму у користування двомовні маленькі збірочки або об"ємні антології

Підручник або довідник з граматики

Mon, 06 Oct 2008 06:24:56 GMT

Шукаю франкомовний підручник з іспанської або франкомовний довідник з іспанської граматики.

Десь в Києві це реально придбати?

Можливо, у когось є в заначках і він може дати в оренду чи продати?

Про амазон.ком я в курсі, проте звідти довго йде.

Фламенко

Sun, 28 Sep 2008 14:33:39 GMT

Конкурс на кращий український блог

Tue, 23 Sep 2008 13:59:58 GMT

Наша спільнота теж бере участь у конкурсі:

Club

Sat, 20 Sep 2008 05:42:31 GMT

El sabado 20 de septiembre a las 4 de la tarde les invito a tomar parte en el segundo encuentro del club de conversacion, direccion:

Chejovskiy provulok 4a (escuela francesa)

Eduardo 8 066 799 75 20

UPD. El sábado 27 de septiembre el club de conversación será a las 16:00 (hasta las 17:00).
Dirección: Chejovskiy provulok 4a (escuela francesa - edificio de un piso, detrás del colegio de informática).

Конкурс поезії

Sun, 14 Sep 2008 07:35:22 GMT

“МІЖКУЛЬТУРНИЙ ЦЕНТР 28 ПАРАЛЕЛЬ” ОГОЛОШУЄ КОНКУРС

НА КРАЩИЙ ПОЕТИЧНИЙ ТВІР ІСПАНСЬКОЮ МОВОЮ ТА ПЕРЕКЛАД ВІРШОВАНИХ ТВОРІВ

УМОВИ КОНКУРСУ:

-відбір творів за напрямком: а) особиста поезія; б) переклад поезій з іспанської мови та на іспанську мову (вірші розміщені на сайті);
- твір не повинен перевищувати двох (2) друкованих сторінок;
- надрукований шрифтом arial 12 у форматі А 4;
- не бути плагіатом вже виданих творів;
- обов’язково вказати особисті дані та контактний номер телефону;
- твори приймаються до 5 жовтня 2008 року;
- твори, які прийдуть пізніше зазначеного терміну до уваги братись не будуть;
- оголошення переможців конкурсу відбудеться 12 жовтня 2008.

Чекаємо ваші твори за адресою :
Київ 01054, а/с 34
чи на електронну пошту: hispano@spanish-center.kiev.ua
http://www.spanish-center.kiev.ua/rus/unjuego.php
Довідки за телефоном: 223-16-57 ; 8 067 799 75 20

Club de conversación

Fri, 12 Sep 2008 14:56:06 GMT

El sábado 13 de septiembre a las 5 de la tarde les invito a tomar parte en el primer encuentro del club de conversación, entrada gratis, dirección: Chejovskiy provulok 4a (escuela francesa)
Eduardo 8 066 799 75 20

UPD. Я був.

Помер Юрій Покальчук

Wed, 10 Sep 2008 10:57:31 GMT

Сьогодні вночі, після тривалої боротьби з раком, помер український письменник Юрій Покальчук.

Юрій Покальчук — письменник, перекладач, кандидат філологічних наук, член Національної спілки письменників з 1976 року. З 1994 до 1998 рр. — голова іноземного відділення НСПУ. В 1997-2000 рр. - президент Асоціації українських письменників.

Автор 17 книжок, опублікував більше 600 статей у періодиці. Перекладач творів Е. Гемінгвея, Х. Л. Борхеса, Х. Кортасара, Ж. Амаду, Маріо Варгаса Льоси, Р. Кіплінга, А. Рембо.

Місяць у пляшці / La Luna en Botella

Thu, 21 Aug 2008 13:00:04 GMT

Місяць у пляшці / La Luna en Botella

Іспанія, 2007
Режисер: Грохо (учасник офіційної програми Берлінського кінофестивалю, номінація на премію Гойя)
У головних ролях:
Еду Сото («Мортадело і Філемон»)
Барбара Гоенага («Ов’єдо Експрес»)
Домінік Пінон («Амелі», «Залізничний роман»)

Повнометражний дебют іспанського мультиплікатора Грохо, який запозичив у Жене і Каро не лише естетику, але також їх головний талісман – великого трагікоміка Домініка Піньйона («Делікатеси», «Місто загублених дітей», «Амелі», «Довгі заручини»). «Місяць у пляшці» – історія «маленького» автора, «літературного негра» на ім’я Зета (Еду Сото), який за порадою свого друга-видавця пише бестселери для втомлених геніїв, а також таємно пише свій власний роман. Життя Зети невід’ємно пов’язане з маленьким кафе «Россіньйол», де розважаються ще приблизно дюжина героїв цієї захоплюючої історії, і яке ніби створено для того, щоб надихати нездар. Господар закладу – колишній циркач (Піньйон), пережив страшну любовну драму і знищення власного цирку, на місці якого міська влада збирається поставити величезну статую сучасного скульптора у формі яйця, «що покликана нагадати про крихкість нашого світу».

«Місяць у пляшці» всім своїм укладом, присутністю Домініка Піньйона, жовтуватою картинкою, що робить героїв схожими на персонажів старої афіші, і смішними фобіями центральних героїв схожий на знамениту «Амелі». Але, окрім цього, в ній знайшлося місце і цирковим номерам в стилі Фелліні, дивній потрійній історії кохання, що нагадує «Кабаре» Боба Фосса, бурлеску а-ля Кустуріца і критиці політиці Євросоюзу.

Фільм вже був продемонстрований в рамках програми «Віддзеркалення», 30-го ювілейного Московського Міжнародного Кінофестивалю. Українська прем’єра фільму «Місяць у пляшці» відбудеться в кінотеатрі «Київ» 14 серпня 2008 року.

Грохо - режисер і сценарист, відомий своїми короткометражками: "Esa habitacion del demonio" /Ця диявольська кімната/ (офіційна програма фестивалів Fantasproto та Сітжесу, приз фестивалю Cinema Jove), "El topo y el hada" /Миша та метелик/ (офіційна програма Берлінського кінофестивалю, призи фестивалів в Оденсе, Палм Спрінгс, Пхеньяні), "La gotera" /Теча/ (номінація на премію Гойя, призи фестивалів у Хьюстоні, Брюселі та експериментального кіно у Мадриді). Зараз режисер закінчує роботу над короткометражкою Otaku.

Кінотеатр "Київ" - зала "Сінематика". 21-27 серпня. 15:20, 19:00. Ціна квитка 25 грн.

Кінотеатр "Жовтень" - зала "Класик".

29.08. 15:20; 21:50;
30.08. 15:15; 19:50;
31.08. 15:20; 21:50;
01.09. 15:25; 21:50;
02.09. 15:20; 21:50;
03.09. 15:15; 19:50;
17.09. 12:50; 21:55;
18.09. 14:10; 20:10;
19.09 - 24.09. 12:45; 20:10;

Ціна квитків 20 - 30 грн.

Фільм демонструється мовою оригіналу з українськими субтитрами.

http://www.kievkino.com.ua/ru/340/index.html

http://www.azh.com.ua/newspage.php?subaction=showfull&id=1218721330&archive=

http://www.molodist.com/filmcatalogue/73

http://www.lalunaenbotella.com/

http://lana-svitankova.livejournal.com/18672.html

el cumpleanos de Emiliano Zapata

Fri, 08 Aug 2008 13:44:27 GMT

el pueblo gritaba:
-Emiliano Zapata! y Que viva mi general!
murio Emiliano Zapata
buscando tierra y libertad!

(c)el loco Riki

8 agosto 1879 - 10 abril 1919

Еміліано Сапата з півдня, а Панчо Вілья з півночі,
взяли під час революції Мехіко.
коли вони захопили палац диктатора Порфіріо Діаса,
Вілья тіпо по приколу сів у президентське крісло.

А Сапата відмовився робити це навіть по приколу:
- Його взагалі треба б спалити.

Він мав рацію... Потім нові "властіліни", післяреволюційні,
почали боротися проти колишнього союзника (як і проти Вільї),
не погоджуючись на пропоновані селянами реформи
а якось обманом заманили Сапату в пастку і зрешетили кулями.

історія в чомусь типова.
але, як кажуть у Мексиці:

Zapata vive! La lucha sigue!

пісенька

Thu, 07 Aug 2008 08:01:31 GMT

Вибачте за тупе прохання, але поможіть, будь ласка, перекласти текст пісеньки :)

Falsos sueños desgarrados
sombras del amanecer
avasallan mi conciencia
y no me permiten ser.

Creando mil espejismos
me los han hecho creer
vendedores de ilusiones
transforman tu amor en hiel.

Opacan las percepciones
deforman la realidad
desconectando tu esencia
mutilan tu libertad.

Promesas hechas al viento
have mucho tiempo ya
regresan hoy a mi Alma
destilando eternidad.

¿Cómo volver del destierro
recobrando lo perdido?
¿Cómo volver a confiar
y despertar del olvido?

¿Cómo volver a empezar
desandando los caminos?
¿Cómo vencer la matriz
y liberar mi destino?

Дякую заздалегідь.

Wed, 06 Aug 2008 08:23:52 GMT

Перепрошую іспаномовних "зубрів", що я сюди з таким примітивом. Але ніби не офтопік, а новачкам може стати у пригоді.

Серед людей, що ніколи не вивчали іспанську мову, розповсюджена думка, що іспанська - найпростіша із європейських мов, у всякому разі, там все як пишеться, так і читається. Таке я чув від багатьох різних людей у різний час - у школі, в університеті, та і нещодавно хтось це мені казав. Тому, я вважаю, твердження про те, що іспанська проста з точки зору правил читання та вимови - сталий суспільний мем.

Учора виявив, що цей міф не має ніц спільного з реальністю.

Короткий конспект правил читання, як я їх зрозумів:

Голосні
a, o, u, e, i, y - короткі голосні звуки, що приблизно відповідають українським а, о, у, е, і, і.

Дифтонги
Знак рівності означає "приблизно дорівнює". Транскрипція - українськими буквами, окрім w - це англійський звук, наприклад, перший звук у слові war.

ai, ay = [ай]
au = [ау]
ei, ey = [ей]
eu = [еw]
ie, ye = [йе]
ia, ya = [йа]
iu = [йу]
oi, oy = [ой]
ou = [оу]
ua = [wа]
ue = [wе]
uy = [уй]

Трифтонги
uai, uay = [wай]
uei, uey = [wей]
iai = [йай]
eie = [йей]

Приголосні
p, t, k, ch = п, т, к, ч

N.B. І якби ось цим усе закінчилося, я би дійсно вважав іспанську простою з точки зору читання та вимови. Але є і далі :)

c - [к] перед a, o, u та перед приголосними
c - [с] або [th] в інших випадках. Причому [th] (як в англійському thanks) - в Іспанії, [c] - в інших іспаномовних країнах

b,v - ці дві літери вимовляються однаково. Вимовляється приблизно як українська [б] gn або після паузи, в інших випадках вимовляється як звук, відповідника якого в знайомих мені мовах не можу знайти. В транскрипції позначається як [ß], вимовляється як дещо середнє між [б] та [в]. Треба слухати. У мене поки не виходить імітувати цей звук.

d - [д] після n, l або паузи, в інших випадках - щось схоже на дзвінке [th], як у this

f - [ф]

g - [х] перед e, i
g - схоже на російську [г] після n, на початку слова, після паузи
g - у інших випадках вимовляється як щось, що нагадує українську [г] (в усякому разі, так здалося)

h - не читається

j - [х]; в Аргентині вимовляється як янглійське [h] (have)

l - [ль]; м"яка.

ll - ця літера вимовляється в різних по-різному. В Іспанії, наскільки я зрозумів, вона звучить приблизно як [й], в Аргентині та Уругваї - [ж]

m - [м], проте в кінці слова часто вимовляється як [н]

n - [н] перед голосною, перед d, t, n, або в кінці слова
n - як англійське ng у слові long, перед k, j, g, c (що вимовляється як k)
n - [м] перед m, b, p, v
n - [нь] (так само, як ñ), перед ll, y, ch
n - перед f як [н], проте губи, як при вимові [ф] (це у мене не виходить)

ñ - щось схоже на [нь]

q - [к]

r - між голосними та в кінці слова звучить як щось схоже на коротке носове [д]
r - як наше [р] в інших випадках

rr - як наше [р]

s - [c]

w - так само, як b,v

x - в деяких країнах [кс], в деяких [с]

y - [й], в Аргентині [ж]; якщо само по собі, то [і]

z - ті ж правила, що для c (яка не вимовляється як к): [с] або [th]

Якось всьо не так просто, особливо n, g.

Німецькі правила читання мені далися легше.

Буду радий почитати доповнення, поправки.

Ретроспектива фільмів Хуліо Медема

Wed, 23 Jul 2008 09:52:04 GMT

Корови / Vacas

Жанр: драма
Режисер: Хуліо Медем
Актори: Емма Суарес, Кармело Гомес, Ана Торрент, Тксема Бласко
Країна: Іспанія
Тривалість: 96 хв.

Кінотеатр "Київ" / Зала Сінематека
24.07 - 25.07. 19:00;
26.07 - 30.07. 17:00
Ціна квитків 25 грн
Мовою оригіналу з українськими субтитрами

http://www.kino-teatr.ua/film.php?action=film&id=4572

Руда білка / La ardilla roja

Жанр: комедія
Режисер: Хуліо Медем
Актори: Емма Суарес, Нанчо Ново, Марія Барранко, Карра Елехальде
Країна: Іспанія
Тривалість: 114 хв.

Кінотеатр "Київ" / Зала Сінематека
24.07 - 25.07. 21:00; Мовою оригіналу з українськими субтитрами
26.07 - 30.07. 21:15 Мовою оригіналу
Ціна квитків 25 грн

http://www.kino-teatr.ua/film.php?action=film&id=4573

Люсія і секс / Lucía y el sexo

Жанр: мелодрама, еротика
Країна: Франція, Іспанія
Рік: 2001

Кінотеатр "Київ" / Зала Сінематека
26.07 - 30.07. 19:00; Мовою оригіналу з українськими субтитрами

http://www.kino-teatr.ua/film.php?action=film&id=1048

"Бентежна Анна" на сезонах культового кіно в кінотеатрі "Київ"

Sat, 12 Jul 2008 13:05:26 GMT

У столичному кінотеатрі "Київ" тривають "Сезони культового кіно".

10 липня розпочався показ фільму "Бентежна Анна" Хуліо Медема - історії-одкровення юної художниці, яка намагається зрозуміти, в чому сенс її життя.

10 - 16 липня. Сеанси 19:15, 21:30. Червона зала.
17 - 23 липня. Сеанс 21:30. Синя зала

Кінотеатр "Кінопанорама" - Велика зала.
24 - 30 липня. Сеанси 16:40, 21:20.

http://www.kievkino.com.ua/ru/318/index.html

Про фільм: http://espanol.kiev.ua/forum/viewtopic.php?t=314

http://users.livejournal.com/est_/227320.html

Потрібні перекладачі з іспанської - для теледубляжу

Sat, 12 Jul 2008 12:19:41 GMT

Потрібні перекладачі з англ. та ісп. - для теледубляжу.

Пишіть мені на пошту (резюме чи щось на кшталт резюме, наприклад, скинути) Запитання можна в коментах.

joan72@yandex.ru

Оплата досить пристойна.

Переклад під дубляж - тобто "укладка" в губи.

http://community.livejournal.com/translate_ua/39571.html

Перекладачі

Mon, 07 Jul 2008 11:50:07 GMT

оголошення
хто: стронґовський
що робить: шукає перекладачів
з яких мов: поки що - західноевропейські, але можна і не зациклюватися
навіщо: для проєкту художніх перекладів актуальної зарубіжної літератури (попса, контра, фантастика, фентезі)
на коли: не горить
оплата: гідна, як на художні переклади.
основні вимоги: досконале володіння мовою ориґіналу та українською мовою. Наявність досвіду вітається, проте не обов’язкова.
перше тестове завдання: твір на тему "Чого я вважаю себе здатним перекладати художню літературу" (на прикладі книжки, котру воліли б перекласти), до 2 000 знаків.
писати: винятково на <xmel(@)ukr.net> з темою "Претендент", коменти в цьому контексті не розглядатиму

* піар, розголос, перепост поза жж і розсилання ланок знайомим всіляко вітаються.

http://community.livejournal.com/translate_ua/39019.html

Мігранти

Sun, 06 Jul 2008 14:32:27 GMT

За останні 20 років Іспанія, Італія, Португалія та Греція впровадили щонайменше 15 програм легалізації нелегальних мігрантів — іспанська три роки тому стала однією з наймасштабніших на континенті. Маючи незначну внутрішню опозицію, Іспанія легалізувала майже 6оо тисяч африканських, латиноамериканських та східноєвропейських робітників, які допомагали розвивати її економіку й дали цій колись майже ізольованій країні силу різноманітності. Іммігранти кажуть, що їхні цінні робочі картки дали їм вищі зарплати, душевний спокій та возз'єднання розділених сімей. Та критики твердять, що легалізація привабила ще більше мігрантів нелегальних — з ризиком їх перетікання в інші країни — і попереджають, що гальмування економіки Іспанії призведе до конфліктів з її іноземцями.

З-поміж тих, хто виграв від політики легалізації, — Ігнасі Кантос та Сандра Дельґадо, подружжя з Еквадору. Вони залишили в себе вдома чотирьох дітей та економічну кризу і в пошуках роботи вирушили до Іспанії. Легалізація підвищила їм зарплату та поклала край страхові перед поліцією, яка одного разу кинула Кантоса за ґрати, бо той не мав дозволу на роботу. Покінчено з їхньою розлукою з найменшою дитиною. Аллана, восьмирічного хлопчика з ріденькими зубами, разом з його братами та сестрами відправили жити до дідуся та бабусі, коли йому було три. Відтоді як у березні хлопчик прибув до Мадрида, він часто бавиться материними сережками та гладить їй волосся, ніби боїться, що вона щезне як міраж.

„Я ніколи не залишу моїх дітей удруге, — каже Дельґадо, з8-річня нянька, яка доглядала чужих дітей, повсякчас з болем згадуючи про своїх. — Мені шкода, що я це зробила". Хоча чоловік і жінка схвалюють легалізацію, вони мають протилежні погляди на головну претензію критиків — начебто ці „регуляризації" приваблюють більше нелегальних мігрантів. „Я так не думаю, — не погоджується Кантос, 43-річний водій вантажівки, який вважає, що мігрантів штовхає в дорогу відчай, а не очікування легального статусу. — Я навіть не знав, що таке регуляризація". А Дельґадо доводить, що повторні амністії можуть діяти як магніт. „Люди вірять, що отримають документи майже негайно", — каже вона.

За останню чверть століття Європа провела принаймні 20 легалізацій, задокументувавши близько чотирьох мільйонів осіб. На Італію та Іспанію припадають дві третини легалізованих — на превеликий жах північних європейців, яким південь континенту здається прохідним двором. Маючи право на вільне пересування територією Європи, легалізовані іммігранти можуть спокійно переїжджати на північ, а це непокоїть тих, хто переймається конкуренцією на ринку праці, витратами на соціальне забезпечення, культурними конфліктами й терористичними загрозами. Толерантність Південної Європи до нелегальних іммігрантів має кілька пояснень. Її населення старішає, а економічний бум створив потребу в іноземних працівниках. Цей край близький до Північної Африки та Східної Європи, а отже, й до країн — постачальників робочої сили. До того ж південноєвропейські економіки традиційно більше залежали від незадокументованих працівників.

Жодна країна не провела стільки легалізаційних програм, як Іспанія, — шість від 1985-го. Ще 10 років тому іммігранти становили менш ніж 2% населення. Нині їх понад 10%. Приблизно 40% з них прибули зі Східної та Північної Європи, 38% — з Латинської Америки і 20% — з Африки. Попри ці різкі зміни, донедавна політичних конфліктів через іммігрантів практично не було. Легалізації проводили як консервативні, так і соціалістичні уряди. Іспанія надає іммігрантам навіть безплатне медичне страхування, байдуже, легальні вони чи ні.Цей теплий прийом пояснюють по-різному: економічним процвітанням, потребою у робочій силі, прогресивною культурою постфранкістської Іспанії та спільною з Латинською Америкою мовою (саме це рятує Іспанію від головного джерела конфліктів між новоприбульцями та місцевим населенням, як це трапляється у США).

Але економічний розвиток країни сповільнюється, і ставлення до іммігрантів змінюється. Безробіття серед іноземців тепер сягнуло рівня 14,7%, порівняно з 8,7% серед іспанців. Майже 40% нових безробітних — народжені за кордоном жителі Іспанії. „Люди починають казати: „Нам не потрібні іммігранти. Вони повинні повернутися до своїх країн", — розповідає юрист правозахисної групи АсоЬе Себастьян Салінас. Цього року імміграція вперше стала в Іспанії темою виборчої кампанії. Маріано Рахой — консервативний конкурент прем'єр-міністра Хосе-Луїса Сапатеро — заявив, що легалізація 2005-го привабила більше нелегальних іммігрантів та посилила напруження в суспільстві. „Ми прямуємо до величезних проблем", — сказав Рахой, який з невеликим відривом програв вибори. В Італії, де економіка теж не в найкращому стані, прем'єр-міністр Сільвіо Берлусконі нещодавно пообіцяв новий наступ на нелегальних іммігрантів — їх очікуватиме ув'язнення на термін до 18 місяців.

Перебравшись до Іспанії, Кантос проміняв одні проблеми на інші. Один з її дітей у бідній родині еквадорських фермерів, він закінчив школу та знайшов роботу страхового агента. Але у 1999-му він її втратив. Тоді банкрутства банків, девальвація місцевої валюти та масове безробіття виштовхнули сотні тисяч громадян до Іспанії, з якою Еквадор тоді мав безвізовий режим. Кантос приєднався до них 2001 року, позичивши гроші на авіаквиток у сестри з Лос-Анджелеса. У Мадриді він знайшов роботу розповсюджувача рекламних оголошень, і Дельґадо, потребуючи грошей, негайно переїхала до нього. Їхнє життя було жалюгідним. Разом із сімома іншими іммігрантами вони жили у трикімнатній квартирі. На роботу ходили, страхаючись арешту. Дельґадо прожила в Мадриді вже два роки, коли Іспанія оголосила легалізацію мігрантів — щоправда, лише тих, які мали роботу. Із 570 тисяч легалізованих щасливців дві третини походили з п'яти країн: Еквадору (21%), Румунії (17%), Марокко (13%), Колумбії (8%) та Болівії (7%).

Позиція уряду полягала в тому, що незадокументовані найманці зменшують податкові надходження і дають конкурентну перевагу тим працедавцям, котрі зменшують витрати на персонал, порушуючи закон. Але чиновники кажуть, що їхні головні цілі були соціальні, а не економічні. „Якщо ви практикуєте виключення [частини населення з суспільного життя], ви ризикуєте майбутнім країни, — каже Хесус Кальдера, який був на час легалізації міністром праці. — Ви ризикуєте нажити тероризм і насильство". І все ж таки втрати були. Через сповільнення в будівельній галузі маляра з Еквадору Маурісіо Веласко звільнили, і тепер він отримує допомогу по безробіттю. Хорхе Салінас перевіз із Болівії до Іспанії матір, але невдовзі їй довелося пересадити нирку. Іспанський уряд дозволив провести операцію безплатно. Його мати, 70-річна Міріам Васа тепер тричі на тиждень проходить процедуру діалізу, також безкоштовно. „До мене приїжджає швидка допомога. Вони дуже, дуже добрі", — зворушено розповідає вона.

Французькі, німецькі та голландські чиновники критикують іспанські ініціативи, побоюючись збільшення нелегальної імміграції на своїх кордонах. Іспанські критики також зазначають, що програма легалізації привабила до Іспанії нелегальних працівників з інших країн Європи. 2007 року Рада Європи у своєму звіті підтвердила, що іспанська програма могла мати невеликий „ефект притягнення", але назвала її „позитивним досвідом, який може стати у пригоді багатьом іншим європейським державам". Для родини Кантоса програма лише продовжила важку битву. Він заплатив $1200 адвокатові, який так і не подав його заявки на легалізацію, але це Кантос виявив, аж коли його затримала поліція. З'ясувавши, що його немає в переліку мігрантів, чиї заявки було взято до розгляду, поліцейські кинули еквадорця до в'язниці й розпочали процедуру депортації. Дельґадо підготувала свої документи, але її бос „забула" — тут вона показує лапки пальцями — їх підписати, „адже знала, що я хочу повернутися до Еквадору, і не хотіла мене втрачати". Врешті-решт жінка виграла апеляцію, а Кантоса легалізували як її чоловіка.

Їхній спільний дохід швидко зріс приблизно на 30%, оскільки працедавцям, щоби втримати їх, довелося платити більше. З річним доходом $44 тис. вони заробляють у 20 разів більше, ніж Кантос, як єдиний годувальник родини, заробляв у Еквадорі. Чоловік каже, що легалізація дала йому „відчуття миру", бо він більше не боїться арешту. Але на вустах Дельґадо силувана усмішка жінки, яка намагається приховати печаль. Відвідини Еквадору нагадали їй, скільки вона пропустила в житті своїх дітей. „Ти повертаєшся і бачиш їх не такими, якими лишила", — журиться вона.

Прибутки подружжя дозволяли привезти до Іспанії тільки одну дитину, тож вони взяли із собою найменшого — Аллана. Прибувши в березні, він заявив, що погода холодна, а їжа незвична. Здивований, що квартира батьків на четвертому поверсі, він відзначив: „Будинки високі". Малий боїться знову втратити свою матір і тому ревнує, коли батько її обіймає. Однієї ночі, почувши, як батьки сміються в сусідній кімнаті, Аллан не втримався. „Він вибіг з ванної вигукуючи: „Ви двоє щасливіші без мене!" — пригадує Дельґадо. — Малий і досі питає: "Чому ви залишили нас?" Знову силувано усміхаючись, вона додає: „Ми такі щасливі, бо хоча б один з наших дітей тут".

© 2008 Переклад Вікторії Кріль
© Новинар, novynar

Загинув Анатоль Перепадя

Tue, 10 Jun 2008 20:17:07 GMT

Ми втратили одного з найкращих перекладачів з іспанської, каталонської та інших романських мов за всю історію української літератури...

АНАТОЛЬ ПЕРЕПАДЯ (1935 - 2008)

Внаслідок ДТП на одній із київських доріг загинув славетний перекладач Анатоль Перепадя.
А.Перепадя провів у комі два дні. Дев’ятого червня його серце зупинилося.

Прощання з Анатолем Перепадею - 11 червня від 11:30 до 13:00 у будинку Національної Спілки письменників України в Києві. Адреса: вул. Банкова, 2. Там же відбудеться панахида.

Джерело

ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ!

Одне з останніх інтерв'ю п. Анатоля для "Дзеркала Тижня".

UPD. 12-06. 11 червня Україна прощалася з Анатолем Перепадею

Значущість цієї постаті й пустка, що утворилася після цієї смерти, ще потребують осмислення. Пішов у небуття останній з великих – культурний діяч такого масштабу, як Пантелеймон Куліш, Іван Франко, Максим Рильський, Микола Лукаш чи Григорій Кочур. Цей чоловік був одним з тих не багатьох трудівників, котрі володіли справжньою, достеменною українською мовою, плекали і розвивали її, щоб зберегти для майбутніх поколінь. Так багато він переклав упродовж свого життя – книги Антуана де Сент-Екзюпері, Альбера Камю, Франсуа Рабле, Блеза Паскаля, Мішеля Монтеня, Алехо Карпент’єра та Франческо Петрарки… Вершиною його діяльності була праця над семитомним романом Марселя Пруста „У пошуках утраченого часу”. Перепадя розвинув українську школу перекладу, започатковану класиками, ту школу, в основі якої лежить творчий підхід до тлумачення тексту, – внаслідок такого методу твір, що належить до чужого культурного простору, перекодовується у знакову систему української культури і в такий спосіб залучається до наших духовних здобутків, стає частиною національної культури.

Як ніхто, володів він усім огромом української мови. За нашої доби меркантилізму та бездуховности мовна культура зазнала такого занепаду, що в певних середовищах, зокрема, поміж газетярів та телевізійників, побутує думка про те, що українська мова нічим не відрізняється від російської, „ото тільки у словах закінчення не такі”, як висловилася одна прицуцувата журналістка. Погортайте книги, що переклав Анатоль Перепадя, бодай „Проби” Мішеля Монтеня чи „Дона Кіхота” Сервантеса – ви відкриєте для себе таку многоту українського слова, що перед ним померхне убога писанина сучасних газет і недолугі потуги телевізійних дикторів. Перепадя настільки легко працював з мовою, обертаючи тяжкі іншомовні звороти на зграбні конструкції українською, що рівного йому, либонь, не було й серед класиків української школи перекладу. То була якась грайлива, моцартіянська легкість – у ній вчувався зоряний передзвін вишніх сфер і та бездоганність, що межує із непогрішністю.

Був собі він невисоким худорлявим чоловіком, що добротливо і трохи лукаво зирив на співрозмовника крізь шкельця окулярів. Його особистість була світла, зичлива, сповнена оптимізму. Він заряджав своєю енергією і своїм прикладом кожного, хто з ним спілкувався, – ще б пак, у сімдесят два роки цей чоловік почав вивчати італійську мову, а вже за рік переклав „Канцон’єро” Петрарки! Він любив життя, полюбляв мандрувати (перебуваючи в Европі, об’їздив на велосипеді всю Францію й Іспанію), не цурався друзів і чарки доброго вина, й радо консультував усіх колег, що зверталися до нього по допомогу…

Так тяжко і гірко усвідомлювати тепер, що його вже немає.

Леонід Кононович

постiйна адреса статтi:
http://culture.unian.net/ukr/detail/186546

UPD. Просимо відгукнутися киян, які стали свідками ДТП, що сталася 3-го чевня 2008 р. близько 14:00 на просп. Героїв Сталінграда, поблизу перетину з Московським проспектом. Це може допомогти відновити дійсні обставини загибелі видатної людини та відданого велосипедиста Анатоля Перепаді.

Перебіг розслідування справи про ДТП: http://avk.org.ua/content/view/79/1/

Сезони культового кіно

Tue, 10 Jun 2008 09:58:18 GMT

У столичному кінотеатрі "Київ" 29 травня стартували "Сезони культового кіно".

З 12 червня покажуть "Літній дощ" Антоніо Бандераса - екранізацію роману Антоніо Солери, друга Бандераса з 70-х років, коли той ще жив у Іспанії. "Літній дощ" не має нічого спільного з тим кіно, яке я зазвичай роблю в Голівуді", - розповідає Бандерас про свою нову картину.

12-18 червня, сеанси 14:50, 19:00

http://www.kievkino.com.ua/ru/314/index.html

10 липня розпочнеться показ фільму "Бентежна Анна" Хуліо Медема - історії-одкровення юної художниці, яка намагається зрозуміти, в чому сенс її життя. Фільм створений на основі біографії сестри режисера, яка померла напередодні прем'єри.

http://www.kievkino.com.ua/ru/318/index.html

"Новинар" № 21, червень 2008р., с. 56

Про фільми також: http://espanol.kiev.ua/forum/viewtopic.php?t=301 та http://espanol.kiev.ua/forum/viewtopic.php?t=314

Зачаровані трабахою

Sun, 08 Jun 2008 12:34:54 GMT

Тиждень нелегально попрацював в Іспанії разом із українськими заробітчанами. Додому вони вже не хочуть

Олена Чекан

«Скорше, скорше! Шо за діти?!» – кричить суржиком огрядна жіночка, підганяючи зграйку дітлахів років 10-12-ти. За стійкою паспортного й митного контролю барселонського аеропорту вже розгорнуто яскраві транспаранти: «Bien venidos!» і чомусь «Будьмо! Гей!» – якась благодійна каталонська організація зустрічає українських дітей із Чорнобильської зони.

Море на відстані років

А я зустрічаюся з Україною зранку свого першого іспанського дня. Люба, 50-річна екс-колгоспниця з-під Вінниці, вже о сьомій приїхала прибирати будинок моєї подруги. Поки всі сплять, пропоную піти на море. «А де воно, те море?» – запитує Люба. Питання риторичне: море за сто метрів від нас. Уже за сніданком вона розповідає, як у 1993-му, назбиравши по родичах і знайомих грошей на турпоїздку, чотири дні трусилася старим ікарусом, – і ось, нарешті, Іспанія.

«Було нас 35 жінок, нам навіть не пропонували якісь екскурсії, одразу всі розбіглися роботу шукати. Мови ніякої не знала, грошей – $20. Стукала в усі двері, показувала паспорт і повторювала одне слово «трабаха» |див. словничок|. Поталанило, – втрапила на Аню». Анні – моя приятелька-француженка, яка вже давно мешкає в Іспанії.

Люба розповідає довго, старанно підбираючи українські слова. Бо, може, вперше за всю свою одіссею має вдячних слухачів. Підсумок: 12 років жила нелегально, працювала теж нелегально по 14–16 годин на добу, хапалася за будь-яку роботу, аби зачепитися, втриматися. Вдень прибирала, доглядала літніх людей, ночами мила посуд у ресторанах, а ще – збирала цитрусові, фарбувала старі машини в якомусь ангарі й дуже хотіла влаштуватися на будівництво, бо там добре платять. Не взяли – жінки в Іспанії на будівництві не працюють. Зараз Люба має омріяну тархету |див. словничок|. Працює, маючи всі стандарти соціального захисту, в одному з універсамів міжнародної мережі Carrefour – бавить дітей, батьки яких роблять закупи. Це вдень, а вночі там же підробляє прибиральницею. У свій єдиний вихідний чепурить будинок і садок моєї приятельки. За всі роки в Україні була тричі, на морі – разів зо п’ять. Але утримує батьків у селі, старшу дочку, зятя й трьох онуків у Вінниці та молодшу дочку-інваліда, яка так і залишилася в спецінтернаті для сліпоглухонімих дітей. Чоловік спився ще за СРСР. У Люби пристойна машина, якою вона хвацько керує, і наймана квартира за €800 на місяць, – Люба ділить її з двома волинянками. Іспанською оволоділа. Мріє перетягти сюди всю свою родину.

Заробітчани – рушій економіки

Трудових емігрантів з України в Іспанії, за різними даними, від 150 до 300 тисяч осіб. Чоловіки найчастіше працюють на спорудженні й експлуатації урбанізацій |див. словничок|, жінки миють посуд у барах та ресторанах, перуть білизну в готелях, доглядають дітей та літніх людей. Як у різні часи добробут США зростав завдяки рабам-африканцям, Німеччини – туркам-нелегалам, Швейцарії – селянам-італійцям, Франції – алжирцям та марокканцям, так нелегальна, майже неоплачувана праця заробітчан із СНД зміцнює економіку традиційно туристичного узбережжя Іспанії.

Зараз нелегалів поменшало, – вже років зо два за цим стежать, – роботодавець може не тільки сплатити штраф до €60 тис., а і втратити ліцензію на підприємництво. Робітник-нелегал теж ризикує: де- юре він підлягає депортації, але де-факто це може статися тільки в тому разі, якщо він скоїть злочин. А так – посварять та й відпустять на всі чотири сторони. Ризик в іншому – нелегала можуть банально кинути, не заплативши за роботу. З жінками, які доглядають немічних, поспілкуватися не вдалося. Полохливі вони, а при спробі заговорити з ними, відповідають іспанською та швиденько зриваються геть, хутко штовхаючи візки зі своїми підопічними. А от із будівельниками не тільки спілкувались, але й разом працювали.

Один день гастарбайтера

Отже, о шостій ранку вирушаємо до урбанізації «Магніфіко». Років 15 тому моя подруга француженка приїхала на південь Іспанії відпочити. Закохавшись у безлюдні на той час приморські пагорби, продала свій бізнес у Франції, купила величезний клапоть землі біля моря й розпочала будівництво. Нелегально в неї ніхто ніколи не працював, хоча вигода могла бути значною. Та все ж, коли якийсь нелегал, який просився на роботу, здавався Анні хорошою людиною, вона підписувала з ним тимчасовий контракт. Людина ставала до роботи, податки державі сплачували, а адвокати тим часом розпочинали справу легалізації. Оскільки всі бюрократичні ситуації в Іспанії вирішуються вкрай повільно, то якраз підходила чергова амністія |див. слов- ничок| – і робітник отримував резиденцію |див. словничок|. Таких «хрещеників» у Анні – десь під сорок. Хтось і далі працює в неї, хтось знайшов щось краще, але всі вітають із Різдвом. Анні хоче показати своє дітище, а ми з сином маємо намір по-справжньому попрацювати. Сина бере до себе Антоніо – в нього захворів робітник, тож подавати розчин і підносити цеглу буде Богдан. Я беруся згрібати будівельне сміття, але витримую лише годину. Працюють тут із сьомої ранку до полудня, потім, у найсильнішу спеку, тригодинний перепочинок – cієста. Неподалік від будівельного майданчика кілька будиночків на кшталт наших «битовок», але з кондиціонером, туалетом, душовою кабінкою та електроплитою. Там можна і відпочити, і розігріти їжу, яку приносять з дому, і навіть переночувати. Втім, їжу можна замовити по телефону у барі найближчої автозаправки, що ми й зробили. Прозорі шматочки хамону |див. словничок|, сир, смажена риба з овочами, хрумкий багет, пляшка мінералки. €15 на одного. Син нічого не їсть і миттєво засинає під кондиціонером. А я йду знайомитися з інтернаціональним колективом.

Колектив після душу вже розгорнув свої сендвичі та обідає в затінку пальм. Поміж робітників – більшість іспанці, але є й іноземці: румуни, білоруси, українці та хлопці з Латинської Америки. Вони з різних країн, але розповідають більш-менш однакові історії: вдома не мали роботи, хоча в усіх будівельні професії, всі приїхали як туристи й починали з нелегальної праці, всі вже легалізувались і майже всі купили квартири, взявши іпотечний кредит. Додому ніхто не збирається, будуть подавати на громадянство. 41-річний Віктор – зварювальник з Тернополя. В Іспанії –14 років, сім років тому підпав під амністію й одразу ж привіз дружину й дочку. «Думав, здурію без них. Ну й ревнував. Хлопці, ті, які зі мною приїхали, – ні в кого вже сім’ї немає, розпалися… Віра добре шиє, зразу ж стала до роботи, а мала – в школу. Іспанську трохи знали, вчили ще вдома…» Дружина-кравчиня працює в універмазі дуже престижної мережі El Corte Ingles – підганяє сукні до фігур заможних жіночок. Спільної зарплати й поважності фірм, де постійно працюють, було достатньо, аби отримати кредит у банку й купити квартиру в містечку Хімена-де- ла-Фронтера. Дочка закінчила місцеву школу й безкоштовно вчиться в Мадридській консерваторії по класу фортепіано, вже концертує. Коли її називають Лусія, виправляє на Лесю. На канікулах Леся-Лусія допомагає матері шити. Повертатися в Україну родина не збирається, на ностальгію часу немає – підробляють, де тільки можна: іпотека – річ серйозна. Мрія – відіспатися.

Андрій – іспанський бригадир із Донбасу

Третя пополудні. Повертаємося на будмайданчик. Поки син, гордий із того, що йому довірили автокар, розвантажує піддони з арматурою, розмовляю з Андрієм. Він єдиний бригадир-неіспанець. Андрієві двадцять вісім. Неговіркий: «Усе нормально. Трабахаємо» |див. словничок|. Згодом показує фото білявки: «Малгося із Закопане. Вже рік разом». А історія Андрія така. Народився в Горлівці. Мати померла під час пологів. Жив із бабусею, батьком і старшим братом. В ніч після шкільного випускного балу в аварії на шахті загинули разом і батько, і брат. Бабусі на той час уже не було, тож юнак подався до тітки в Харків, але там не склалося. Далі – на останні гроші тур до Іспанії й пошуки роботи. Розказувати про п’ять років поневірянь не схотів, сказав тільки, що дуже голодував. Уже потім від Анні дізналася, що Андрія вони з чоловіком забрали з лікарні, – хтось із робітників розповів їм про співвітчизника, якого ледь врятували від мотузки. Випробування чужиною у 17 років…

18:00. Кінець трабахи. Один за одним робітники роз’їжджаються по домівках, а ми вирішуємо лишитися на ніч. Сидимо під небаченим небом, нагорі високі зорі на чорному оксамиті, на обрії пульсує палаюча заграва сонця, а між ними – прозора, кришталева блакить із темно-синіми силуетами пальм, які гне додолу вітер. «Десь в Африці піщана буря», – меланхолійно пояснює цю неземну красу Анні й дістає пляшку сухого хересу. Так ми відзначаємо нелегальний заробіток мого сина: €50 плюс самоповага – і це за 8 годин некваліфікованої роботи. Гадаю, справжні нелегали отримують значно менше. Ось так приблизно живе і працює більшість іспанських українців. А ще вони люблять місцеві свята, яких так багато в Іспанії, інколи варять борщ і женуть первак, моляться в старовинних католицьких соборах, які втрачають свою іспанську паству, та побожно кидають монетки, аби спалахнули крихітні лампочки біля ніг смаглявих юнок-мадонн: свічки в храмах тут давно скасовано. І найголовніше: кожною хвилиною свого життя вони плекають щасливу долю своїх дітей на новій іспанській Батьківщині.

ТИМ ЧАСОМ

Свій до свого по журнал
«Нова іспанська хвиля» україної діаспори усвідомлює себе як спільноту й намагається підтримати своїх хоча б інформаційно. Днями в Іспанії почав виходити українськомовний часопис «Українське коріння». Тут, окрім матеріалів культурницької та релігійної спрямованості, можна знайти поради заробітчанам, як отримати лікарняний чи доплати за роботу в нічну зміну. Українців закликають допомогти учням-емігрантам. А, наприклад, Олена Крочак розповідає, як за сім років вона стала співвласницею магазину Caprichos del mundo в Мадриді. Згадують і першопрохідців сучасної української громади в Іспанії – вояків української дивізії «Галичина», які приїхали туди 1946 року. Головна ж проблема української громади в країні Дон Кіхота, як вважають тамтешні українські журналісти – брак єдності й координації між українцями. Власне, «Українське коріння» – це одна зі спроб цю координацію налагодити.

СЛОВНИЧОК

Українсько-іспанський сленг
Трабаха (trabajo) – робота.
Трабахати – сленг: працювати
Урбанізація – курортна інфраструктура, що включає окремі вілли, п’ятиповерхівки (вище заборонено) з одно-дво-триспальними апартаментами, пляжну зону, басейни, стоянку автівок, майданчик для гвинтокрилів, бари, спа-салон, фітнес-клуб тощо.
Амністія (Regularización de los inmigrantes...) – так українці називають підзаконний акт, що регулює перебування нелегалів. Головні документи для отримання амністії: паспорт із позначкою про в’їзд, адресу проживання в Іспанії, тимчасовий контракт на роботу.
Резиденція (De residencia con permiso de trabajo) – тимчасова віза, що дає право на роботу.
Тархета (tarjeta) – картка, так наші зазвичай називають згадану вище візу.
Хамон (jamon iberiko)– сиров’ялена шинка, яку наші називають іспанським салом. Одна з кулінарних візитівок Іспанії. Жир у ній рівномірно пронизує свиняче м'ясо.

Український тиждень, № 22 (31), 30-05-2008р.

http://www.ut.net.ua/art/168/0/958/

Бентежна Анна

Thu, 01 May 2008 09:45:48 GMT

Пройшло не півроку, а всього лише два з половиною місяці, як я переклав субтитри до еспанського хвільму "Caótica Ana", себто по-нашому "Хаотична Анна" або "Бентежна Анна". Це кіно було в лютому на фестивалі еспанського кіна в Кийові, а зараз люде наче кажуть, що йде в інших містах, наприклад, у Львові. Отже сам хвільм з оригінальним (еспанським) звуком лежить на Інфосторі, розбитий архівом на три частини, тобто треба потім зліпити в один хвайл .avi розміром 700 Мб. Там же лежить файл "Caotica Ana.srt", це субтитри українською. Дивитись хвільми з підвантаженням субтитрів можна, наприклад, за допомогою програми Light Alloy, знайти можна там же на інфосторі. Або, якщо встановлена утиліта VobSub або DirectVobSub, вона входить до пакету кодеків "K-lite codec pack", тоді достатньо мати в одному каталозі фільм та файл з субтитрами, які повинні мати повністю ідентичні назви - фільм автоматично буде показуватися з субтитрами будь-яким плейєром.

Це мій перший досвід перекладання хвільмів, навіть не самого хвільму, а лише субтитрів, тобто це не на озвучення розраховано, склади я не рахував, а просто, щоб людина второпати змогла, про що йдеться. Прогнав я його тричі, але, звичайно, можуть бути обдруківки, помилки. Деколи я свідомо відступав від дослівного перекладу, бо цього, на мою скромну думку, вимагав поточний чи глобальний контекст.

Про саме кіно. Це останній, 2007-го року виробництва, фільм режисера Хуліо Медема. Він відомий в Еспанії своїми попередніми стрічками "Корови" (Vacas), "Коханці Полярного кола" (Los amantes del círculo polar), "Люсія та секс" (Lucía y el sexo), "Руда білка" (La ardilla roja) та ін. Останні кілька років він не знімав, і спричинили то все події, що таким чи іншим чином зображені в фільмі. Для цього трохи потрібно привідкрити сюжет, думаю, біди великої не буде, це не головне в Медема. Отже головною темою "Бентежної Анни" є те, що головна героїня Анна мала багато попередніх життів, трагічно помираючи, і під гіпнозом в неї витягують ці спогади. Вона художниця, малює картини. Отже, картини, що використані у хвільмі, написано сестрою режисера Анною Медем, яка у 2001-му році, направляючись на інавгурацію своєї виставки, загинула в автокатастрофі. Хуліо, сумуючи за сестрою, називає її ім'ям невдовзі після того народжену дочку. А зйомки цієї стрічки допомогли йому врешті розставити все на місця та вийти з депресії.

В порівнянні з іншими трьома кінами фестивалю "Бентежна Анна" дуже вигідно вирізняється, але, подивившись її вже разів з шість, звичайно, вже помітно багато недоліків, що власне, мені постфактумом підтвердили іспанські кіномани - фільм був критикований там. Головну героїню інтерпретує Мануела Вельєс, для якої це була перша роль в кіно, не здивуюсь, що для решти акторів теж, непрофесіоналізм подекуди помітно, це явно не рівень Богдана Ступки.

Отже вантажте на здоров'я, а хто не має змоги, то, враховуючи, що це моє перше дітище, я запишу з десяток СіДі: сам хвільм, субтитри окремим хвайлом та й саму програмуліну Лайт Елой. Отримати диска за дякую можна самовивозом зі ст. м. Мінська, маякуйте в коменти чи в асю 96440183, домовимось коли.

труднощі перкладу

Wed, 30 Apr 2008 08:11:31 GMT

Шановне панство! Тут мені від одного аргентинського приятеля у спадок лишився диск з написами іспанською мовою (підозрюю, що не дуже цензурними). Хотілося б дізнатися переклад, бо в мене з іспанською зовсім кепсько. Буду дуже вдячна за допомогу.