В 1843р. на кошти поміщиці Трофимової дерев'яну церкву було перебудовано на кам'яний Свято-Покровський храм, який вважається одним з найбільших в Київський обл.


( дивитись далі )

Виришив розмістити, щоб було під рукою, доволі цікаво.
Ірина Костенко, для «Главреда»
Подолавши 374 сходинки великої Лаврської дзвіниці, з її найвищого ярусу можна оглянути весь Київ. Якщо це зробити в ясну погоду, то пощастить навіть побачити Козелець і Переяслав - містечка, які відділяє від столиці майже сотня кілометрів.

До сьогодні дзвіниця залишається найвищою спорудою Києва – 96 метрів. Збудовано її коштом гетьмана Івана Степановича Мазепи, який 1707 року виділив на цю справу 73 тисячі золотих. Будову мурували довго і завершили аж 1744-го. На той час гетьман вже 32 роки, як спочив у Бозі, і попри те, що протягом цього часу лаврські духовники вправно проклинали Мазепу і добре потринькали його гроші за нецільовим призначенням - дзвіниця вийшла знаменита.


( далі ... )

Сьогодні вирішили вибратись по Київщині. Намітили невеличкий маршрут щоб в 8 годині виїхати і десь вже в 16 повернутися. Так і сталось, Городище-Пустоварівське – Березна – Володарка – Руде Село – Скибинці – Тетіїв – Росішки – Софіпіль - Зрайки. Не поспішаючи прогулялися подивились як завжди цікаві дерев’яні церкви, млини Київщини, а також палац в Рудому Селі. Давно хотів туди потрапити ось побачив, нажаль все дуже печально, але розповідь іншім разом.
Хотів показати млини в Городищі – Пустоварівському. Багато хто робить панораму, але я не зустрічав фото не тільки млинів, але і самої дамби з місточком. Ось як побачив це я. Доречи доволі цікава споруда, варто побачити .


натисни для збільшення

Плоске - село у Броварському районі Київської області. Засновано в 1624 році. У судових документах Плоске згадується як власне володіння княгині Мар'яни Корецької.


( далі ... )

4 липня їздили на другий міжнародний еко-культурний фестиваль «Трипільське коло 2009. Земля» в Ржищів.
Час погуляти можна, а далі робити там нічого :) Звісно ті хто їхали з наметами було мабуть цікавіше, багато турбот і на другий день близько обід багато хто вже драпав додому.
Перше враження склалось що організатори краще за всього організували збір грошей, а не проведення самого фестивалю. В цьому році вхід на поле коштувало 50 грн. за день, заїзд на авто + 10 грн. Нагадаю в тому році це коштувало 10 грн. Враження що фестиваль стає на рейки бізнесу не дуже приємні. Принаймні треба зробити так щоб людина насолоджувалась присутністю.
З самого фестивалю сподобалось багато поділок майстрів, ми навіть зустріли майстриню яка нам вишивала весільне вбрання. Дуже приємно було чути, що вона нас пам’ятає і всім навіть ставить у приклад роботи яки були пошити особисто нам. Ми пообіцяли що привеземо їй фото з нашим вбранням. Також придбали «трипільську» тарілочку та монокль. Також були гарні майстер класи, кумедні танцювальні. Доречи як що хтось себе впізнає на фото пишіть, я вам подарую оригінал світлини ;)
Ну і як завжди щоб всім дуже сподобалось був пару раз дощ, благо я особисто не потрапив, але тих хто в наметах згадував не одноразово ) Особливо на другий день був сильній вітер і ливень.



( Ну що далі багато світлин, даби поринути в ту атмосферу. (48 світлин) )

Потроху, дописую Київщину.
Одна з версій походження назви міста пов'язана з іменем татарського мурзи Яги,якого було взято в полон козаками( "Яго-тино" - яга в полоні).Інша легенда розповідає,що перший поселенець над Супоєм Яга обгородив свою хату тином. Проте, існує ще багато версій походження назви Яготин,але жодну з них не можна взяти за достовірну.
Взагалі назва міста Яготин пройшла певну трансформацію від "Єготиун" чи "Єготин" , "Яготино".


( далі ... )

Продовжую мандрувати Київщиною, який нема не кінця ні краю :)
Цього разу поїхали на Богуслав, по дорозі побачили 12 населених пунктів. Багато дерев’янок, маєтки ну і звісно красиву природу України, ці поля, річки, красотіще ….
З досягнень, нарешті знайшли дерев’яну церкву в Малих Прицьках. Звісно нажаль на пів зруйновану. Нагадую що цю церкву, ми ще шукали минулого року.


Богуслав. Свято – Троїцька церква 1862 р.

Іванків - село в Бориспільському районі Київської обл.
Письменні та археологічні джерела засвідчують ,що на території села знаходилось укріпне городище часів Київської Русі,знайдено кераміку доби міді- бронзи, досліджено кілька скіфських курганів.


( далі ... )

Сулимівка - село в Яготинському районі Київської обл. У 1714 році над річкою Журавкою (Жоравкою) полковник Іван Сулима заснував хутір.
Протягом 1902-1903 років збиралися кошти для будівництва храму у селі Сулимівка. У цей час у своєму сулимівському маєтку проживала бояриня - полька Єлизавета Дзевоновська. Яка і виділила ділянку землі для храму, а згодом поставила у ньому різьблений позолочений іконостас, а її донька Роза подарувала храму живописну ікону "Голгофа". 1905 році зводив дерев'яну Свято - Стрітенська церква, майстер Кабанов.


( далі ... )

Колись територія де нині знаходиться село входила до складу Яготинської козацької сотні. Село було засновано реєстровими козаками наприкінці 17 - на початку 18 ст.
Засновуючи село козаки звели й православну церкву, яка наприкінці 19 ст. згоріла, але коштами шляхти і заможних селян у 1883 р. збудовано іншу, церква Різдва Святої Богородиці. В основу планування її було взято хрест.


( далі ... )