Дивлюсь на своїх сусідів і сміх мене бере, - непрактичні люди. Не вміють жити. І школи кінчають і всякі там курси, а... Взяти хоч Михтода. Здається, з розумом чоловік, технікум закінчив, на залізниці працює, щороку має квиток на безплатний проїзд, куди хоче, а думаєте, далі Києва їздив? А їй-бо не їздив. Одержить відпустку - торбу на плечі, палюгу в руки і почумакував. То по Карпатах лазить, то суне в Біловезьку Пущу. Минулого літа понад Дніпром тинявся, цього - у Молдавію збирається. Чого? Якої трясці? Та якби мені отой безплатний квиток, я разів п'ять у Воркуту шурнув би, з яблуками або з горіхами. Позаторік за свій рахунок їздив туди з фруктою, і то виплатилось. На зворотньому шляху, у Москві, купив шість килимів, і худо-бєдно поклав у кишеню чотири сотні. А торік в Архангельску на самих помідорах двісті карбованців баришу, як з неба, впало. Тепер сусіди заздрять, що телевізора поставив. А що, хіба телевізора в пущах знайдеш?
Ну, нехай Михтод соч суниць у тих лісах з'їсть, а що з'їсть Купріян в Ермітажі? Замість того, щоб наносити з колгоспу мішанки для корови, поперся в Ленінград. Є в нього розум? Два тижні прошвендяв по тих музеях, а ні в один магазин не заглянув. Просив як чоловіка: - Купи пар шість ялових чобіт - не купив. Безтолкова людина!
Ну, нехай вже мужчини такі дурні, але й жінки не розумніші. І вони подорожують, дому не тримаються.
Хтанаська Гартимонова торік теж лазила туристкою по Буковині. Замужня жона, дома робота аж пищить, а вона зі своїм чоловіченьком цілий місяць у мандрах. Страмота. Та ти візьми, бабо, черешень та махни з ними в Ригу, а назад накупи кофт...
Е, що там говорити, ти їм радиш, а вони не слухають. Моя Марценька як одягнула котикову шубу, то всі геть мало не попадали. А що вони заспівають, коли я "Москвича" куплю? А що куплю машину, то факт. Вже трохи грошей маю, а ще зо два рази шурну в Ригу чи Таллін, і "Москвич" аж гавкне... Ви не чули часом, у Красноярську міліція дуже строга?
А. БОБЮК