| Клуб за інтересами |
[08 Jul 2009|05:50pm] |
|
" КОПИИ ЧАСОВ| УВЕЛИЧЕНИЕ ЧЛЕНА| НАКАЧКА МЫШЦ 100%| Секс-Гипноз| КАК ДОЛГО НЕ КОНЧАТЬ?| СОБЛАЗНЕНИЕ ЗА 15 МИН" - комплексний портрет сучасного користувача рунета.
|
|
| ПМС |
[08 Jul 2009|01:10pm] |
ПМС є рушійною силою прогресу. Саме через ПМС людство розвивається такими швидкими темпами. Заодно ПМС є бичом цього ж суспільства. Саме через ПМС суспільство потерпає від нещадних воєн і різного роду винищень.
Чому в старовину починалися війни? Відповідь банальна - тому що полководця замахувало сидіти біля жінки в якої ПМС і він військо на війну. І захоплював для держави нові землі, розвивав і збагачував свою батьківщину. Або тупо починав відіграватись на оточуючих. І чим більше в страждальця влади тим більше потерпає суспільство, якщо ж такий страждалець на чолі держави то нехай бережуться сусідні держави. Ну і внутрішні незгідні теж нехай бережуться.
Саме через ПМС винахідники закривалися наодинці в темних і сирих підвалах і вигадували колеса, порох, книгодрукування і електричні лампочки. А їхали в подорожі - відкривати Америку чи просто навколо світу.
Хто слабіший тікав світ за очі. І тікає зараз - на заробітки, на навчання. Відмазок безліч але основна причина залишається незмінною. А що ж покинута жінка? За відсутності основного об’єкта вона переключається на інших - більше чи менше знайомих, та й просто знайомців, псує настрій всім оточуючим. І, борони боже, щоб в неї в руках була бодай яка влада бо капець буде як бувало. Амінь
І вот вам зображення свині на всякий случай
|
|
| перманентний макіяж |
[06 Jul 2009|07:57pm] |
вчора жінка нам одкрила терру інкогніту. расказала імено про оцей перманентний макіяж. її мнєніє було таке, шо це дуже добра і корисна ідєя. принаймні для декого. може так воно і є.
лічно нас ця ідєя, а особєнно деякі її ракурси трохи бентежать.
для тих, хто не в курсі, перманентний макіяж - це наколки на губах, повіках, наколки на бровах...
цей макіяж залишається на обличчі (о ужас! ))) ) протягом дня і ночі.
якщо з такими наколками на губах ще якось можна миритись - принаймні вони можуть виглядати досить органічно (якщо губи будуть за кольором наближатись до природнььої гамми), то підмальовані таким чином повіки і вилиці - це вже щось неприроднє...
тобто може і є якась грань - татуаж десь доцільний настільки, наскільки природнім може вийти створений образ.
нам не подобаються ляльки. вони не справжні, і от саме на них справжній перманентний макіяж... можна витатуювати собі на обличчі маски групи kiss, можна наїстися цвяхів.
ми уявили собі жінку, з таким макіяжем, що прокидається у нашому ліжку. несправжність її обличчя неодмінно десь у глибині душі (чи де там іще) вИкликає питання про справжність її особистості... почуттів... про справжність її... і те і се і п'яте і десяте... нам таке не потрібно ні за які матержаники!
не знаю чому, але жінки без макіяжу нам здаються милими наче райські єви... ми можемо кохати лише тих, з якими ми прокидаємось без купюр, і яких ми любимо не обов'язково лиш за красиві очі... ми маємо відчувати їх красу справжню, людську, а не не красу ляльки (лялька теж може бути красивою, але вона справжня лиш у тому, що вона лялька).
недавно один дядько шуткуючи сказав народну мудрость: не так страшно те, шо станеш дєдом, страшно шо будеш спать з бабою!
уявіть же двох бабок, обличчя одної з яких буде прикрашене перманентним макіяжем, що лишився з часів буремної молодості, він може буде нагадувати про кавалєрів, безсонні ночі, проте він може бути й жахливим контрастом на тлі маски незворотнього заходу сонця справжньої краси, болісним нагадуванням про марність намагань лишити тонку вуаль молодості, що безповоротно летить у потоці вітру невблаганного часу, марних спроб віднайти елексир вічного життя... хотіли б ви бути онуком такої красивої бабці? ми б хотіли, аби лиш бути маленьким знов, а яка там бабця - може вона і виявилася б досить приємною... ми б не хотіли будь дєдом, поруч з такою нею, і це (як на нас) природно...
та бляха ж! ми насправді навіть і не знаємо достоту, чому саме нас це так чіпляє, але просто ми так відчуваємо серцем (якщо воно взагалі є).
|
|
| (_._) |
[02 Jul 2009|11:10am] |
|
|
|
[28 Jun 2009|03:19pm] |
вони сначала пишуть... оп потом їм стає мало і вони прагнуть багато... (щоб більше любити)
вони потом пишуть... більше... більше... (більше люблять)
потім вони пишуть те, за що їх можна зненавидіти... (але пристрасно)
вони зрештою пишуть про те, про що ніхто не здогадується... (незкор)
але все розуміє ще до початку... (можете повірити)
вони пишуть жах... сльози... питають... (шо за нафіг)
потім вони починають писати про те у що вірять... (не сидіть - хапайте їх за комірець з краю даху! швидше!!!)
|
|
| rip |
[26 Jun 2009|09:47am] |
|
|
|
| спека |
[25 Jun 2009|02:37pm] |
спека. на кухню заходе молодий чоловік. починається розмова на трьох.
- хух, ну там і жара!
- ти квас будеш, он сірьожа токошо достав з погріба.
- буду, наливайте.
- нє, ну ви подивіться "наливайте". та куди ти обутим! щас я сама наллю!
- о! оце діло - добрий! аж очі на лоб чуть не лізуть!
- еее... такого у магазіні не купиш!
- ти там по інтернету дивився? скоко воно таке ще буде?
- та я оце там подивився - обіщають ще цілу неділю, і сразу подумав - нада піти на болото жабу вбить.
- ааа! правільно! це я як ще малим був - так казали таке старі люди!
- а шо, сірьож? нашо жабу?
- раскажи їй.
- та, я оце як чую - кліматічєске оружиє, те та се, собі й думаю - яке там кліматічєске оружиє, коли ми самі собі кліматічєске оружиє!
- так а жаба при чьом?
- так от я і кажу... як були ми малими - ходили на ставок жаб лупить. виламували дубця і йшли понад берегом - хоп - шкрек сидить... а ти його так - лясь!
- а на шо?
- та охота ж!
- от жеж охотніки... та... так як подумать, то і ми тоже таке робили... а шо - діти, вони мабуть віздє і всігда одінакові...
- який ужас...
- так ото ми жаб шоб не били - нам казали старші - "не бийте жаб, бо дощ тридні йтиме за кажну жабу!" а ми шо - дощ не любили - це ж гулять не пускатимуть... а як дощ ішов, то сходились і учили меньших од нас - "колька ти шо - нашо ти жаб бив - тепер ізза тебе дощ іде!" і тепер оце ж кажу - треба на болото сходтиь - та жабу прибить - бо це вже невиносімо!
- та ну їх! он квас ото пий! може тобі іщє налить?
- та, ну давайте!
|
|
|
[24 Jun 2009|05:52pm] |
|
|
| світ дрімс |
[24 Jun 2009|11:54am] |
наснилося, що рік народження моєї двоюрідної тітки - 1794, і, відповідно, зараз їй 215 років.
а ![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif) progenes підтримувала мене у сні, і всім скептикам доводила, що такий феномен, хоч і дуже рідкісний, може бути обгрунтований науково. щось там про саморегенерацію чи самобальзамування клітин організму.
бгггг
|
|
| завтра! КІНОПОКАЗ |
[23 Jun 2009|09:44am] |
любі друзі!
ЗАВТРА О 18.30 В 9 КОРПУСІ НАУКМА - ДОКУВЕЧІР!!!
показ короткометражних студентських робіт (в т.ч. і моєї;))
Набережно-Хрещатицька 27, кіноклуб, вхід вільний, чай-печиво прикладається)
всіх дуже чекаємо!
приводьте друзів!
вконтактє: http://vkontakte.ru/event10280039
|
|
| вау! чекаємо |
[22 Jun 2009|12:38pm] |
Джонні Депп у ролі Божевільного Капелюшника в Алісі Тіма Бартона
via strongowski
паралельно, наскільки мені відомо, має вийти фільм "фантасмагорія" з лілі коул в ролі аліси, де режисером є мерилін менсон. єєєє
|
|
| navigation |
| [ |
viewing |
| |
most recent entries |
] |
| [ |
go |
| |
earlier |
] |
|
|
|
|
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/community.gif){kind=small}
non_community
