Мілітаризм

Бронесапфир

Fri, 20 Jun 2008 10:06:30 GMT

В харьковском институте монокристаллов по заказу НАТО создают невидимую броню из сапфиров. Харьковские ученые пока единственные в мире, кто научился выращивать такую "прозрачную защиту", пишет «Сегодня».

Броню из сапфира будут использовать вместо пулеупорных стекол в военной технике, вертолетах и банках. Если толщина обычного пулеупорного стекла метр и оно очень тяжелое, то сапфировое — втрое тоньше, но остановит любую пулю, рассказал нам директор института Вячеслав Пузиков. Выращивают броню из кристаллов сапфира в специальных капсулах при температуре выше 2000 градусов. За жизнью кристаллов день и ночь наблюдают ученые: если температура в "инкубаторе" упадет, вся работа насмарку. За трое суток в одной капсуле вырастает пластина 20 на 20 сантиметров, стоит такая около $ 3 тыс. Обычное пулеупорное стекло стоит раз в пять дешевле, но затраты того стоят, говорит профессор института Леонид Литвинов.

Уже сегодня харьковчане получают заказы на броню от Чехии и Словакии. В Украине такую еще не покупают — наши военные пока не определились: броня только проходит испытания, да и стоит недешево.

(с)Харьков.proUA.com / 20.06.2008 10:49

Откуда информация про пулеупорное стекло в метр толщиной - ума не приложу. Эти масс-медиа, гондоны, получают доступ к интересейшей информации, и не могут ее правильно выговорить. Бесит невероятно. Я уже про закупку танков писал - еще один образчик кретинизма.
А про сапфировую броню я уже слышал. Решение интересное, единственное что меня интересует - это хрупкость сапфира, матерал сверхтвердый, но бьющийся. Интересно как они это обошли - может как на традиционном бронестекле - путем сращивания множества сверхтонких слоев?

хто зупинить падонков?

Mon, 19 May 2008 06:06:55 GMT

У Дубліні починається конференція з заборони касетних боєприпасів. У конференції беруть участь представники 100 держав світу. Ясне діло ви не побачеите на цій конференції представників США, Россії, Індії, Китаю, Пакістану, Ізраїлю. А от чи побачимо ми на цій конференції представників України? Я перегуглив інтернет але список участників не знайшов. Але знайшов ось що:

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 23/2008
Про делегацію України на сесії Групи урядових експертів з питань касетних боєприпасів у рамках Конвенції про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію

Україна ініціює введення мораторію на використання неточних і ненадійних касетних боєприпасів на період до прийняття законодавства в цій сфері. Як повідомляє прес-служба Міністерства закордонних справ, 7-11 квітня в Женеві (Швейцарія) пройшла 2-а сесія групи урядових експертів у рамках Конвенції про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, що може завдати надмірні ушкодження або має невибіркову дію.

7-11 квітня ц.р. у Женеві проходила Друга сесія Групи урядових експертів з питань касетних боєприпасів (КБ) у рамках Конвенції про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію (ГУЕ КНЗ). У роботі Сесії взяла участь делегація України на чолі з Постійним представником України при Конференції з роззброєння у Женеві, Послом Є.Бершедою, до складу якої увійшли представники Секретаріату Президента, Ради Національної безпеки і оборони та Міноборони України. Виступаючи на Сесії, Глава делегації України підтвердив відданість України зобов’язанням у рамках КНЗ та наголосив на важливості використання інструментів міжнародного гуманітарного права для мінімізації наслідків застосування касетних боєприпасів. Україна закликала міжнародну спільноту запровадити мораторій на використання неточних та ненадійних касетних боєприпасів на період до укладання відповідних законодавчих актів у цій сфері.

Підерасти! Вони чим думають??? Блін. Обороноздатності держави вже завдано шкоди через приєднання до дібільної заборони протипіхотних мін. Але тій забороні ще були хоч якісь виправдання. А тепер??? Касетні боєприпаси то наша безпека. Вони використовуються у найбільш ефективних комплексах що є на озброєнні збройних сил України. Точка, Ураган, Смерч моють у боєкомплекті касетні бч. Касетні БЧ то єдинний засіб зупинити ворожу колону чи накрити ворога на етапі розгортання бойових лаштувань. Чудова, ефективна зброя. Люди у МЗС та МО що хочуть нас позбавити цієї зброї є ЗЛОЧИНЦЯМИ. Треба зробити все щоб ця угода не була ратіфікована у парламенті. Повторюю ще раз РОСІЯ та БІЛОРУСІЯ не приєднуються до цієї угоди, так само як і до угоди про протипіхотні міни. Я питаю чому ми розброюємся в односторонньому порядку?

На фото РСЗО "СМЕРЧ". Сам сучасна ракетна система у ЗСУ. Використовує касетні боєприпаси. Надзвичайно ефективна зброя.

хто зупинить падонков?

Mon, 19 May 2008 06:01:40 GMT

Thu, 08 May 2008 10:45:48 GMT

"Україна - миролюбна держава, яка відмовилися від ядерної зброї і дозволила залишити на своїй території іноземні військові бази до 2017 року. За весь час від відновлення Незалежності у 1991 ми не вчинили жодного агресивного кроку. Це дає привід нашим сусідам сумніватися у нашій здатності чинити опір. Такі міфи породжує брак інформації про мілітарну силу України на фоні постійних повідомлень у ЗМІ про відтік кадрів, недостатність фінансування та застарілу матеріальну базу наших ЗСУ.
Проте "точка падіння боєздатності українського війська лишилася у минулому", сказав наш Президент. Українська армія переходить на контракт, діє державна програма переозброєння, а видатки на оборону з року в рік зростають. Вже сьогодні Україна - міцний горішок для будь якого зайди. "Хто прийде до нас з мечем - від меча й згине".

Долучайтеся до спільноти

Українське мілітарне відео

Мыслишки на тему...

Fri, 18 Apr 2008 16:56:24 GMT

Прочитал, вот, недавно книгу И.Г. Дроговоз - "Танковый меч страны советов". Честно говоря, сильно рад что на фоне кучи ура-патриотической лабуды пробиваются-таки и здравомыслящие люди. Хотя, автор, местами и черезчур усердствует с открытием минусов советской доктрины и техники, из-за чего может создаться впечатление что он плюсов вообще не замечает, можно это ему простить - плюсы, явные и выдуманые, и так где угодно прочитать можно.
Во-первых, уверенно развенчана мифический приоритет наступления перед обороной. По цифрам прекрасно видно что и в обороне второй половины ВОВ немцы заставляли-таки платит по 3 к 1му. Соврменнная же пехота НАТО имеет плотность противотанковых средств до 35ти на 1 км фронта. Напомню что расстояние между танками в наступлении около 200 метров. 5 танков на километр. Это по советским учебникам по тактике.
Очень хорошо показаны и мракобесие советского руководства в плане вооружений. В СССР в 80е годы на вооружении состояло 3 (ТРИ!!!) основных танка являющихся по-сути вариацией 64ки. Причем одна из вариаций была "дешевкой" (72ка), а вторая "дорогой цацкой" (80ка). Можно же было просто довести до ума 64ку. Три танка это без учета оставашихся (и остающихся на вооружении России, и являющейся основной массой) танков 1го поколения - Т-55, к примеру.
Очень красиво рассказаны и примеры работы агитпрома, в плане оправдания наращивания сухопутных войск. А оно ж просто - милитаризированая экономика. до 80% предприятий СССР прямо или косвенно относились к ВПК. На оборонку шло до 20% (!!!!) бюджета. И без толку - клепали Т-72, морально устаревшие еще на момент создания чертежей, что прекрасно показала и "буря в пустыне" где в течении 2х дней 26-27го февраля 1991го года 7й армейский корпус США уничтожил в боях 1350 иракских танков, 1224 БТР, 285 орудий, 105 ЗРК, 1229 автомобилей и потерял при этом 36 единиц бронетехники и 47 человек убитыми. Не верите официальным данным? Делите на два потери иракцев, умножайте на 2 потери американцев - сути не меняет, это позорище. Можно сколько угодно кричать о неумении арабов воевать - думаете наши призывники копая огороды воюют сильно лучше? Можно рассказывать что, мол, Т-72 экспортная поставлялась с монослойной броней, а СССРовская с двуслойной. Автор вообще утверждает что Т-72 весь монослойный. Но даже если двуслойная - то второй слой это резина от ядерного ОМП. Снаряду он не помеха. В Т-90, кста, башня та же. Только систему управления огнем из 80ки поставили - и все. Тем же практически путем и на Украине из 64ки "Булат" паяют, только подсмотрев горе-опыт Т-90, решили сразу модернизировать системы до уровня 84ки. На Т-90С уже тоже и пассивный тепловизор уткнули да движок поменяли (в "булате" оставили старый). Реактивную броню поменяли и, врожде бы, башню. Правда о многослойном бронировании, которе имеет место еще на 64ке, равно как и о дистанционно управляемом зенитном пулемете, речи так нигде и не идет. Я уже не говорю и об общей ахиллесовой пяте всех войск постсоветсткого пространства - управлении и связи. В "Абрамсе", "Леопарде", "Леклерке", "Челленджере" - у коммандира есть GPS, компьютеризированая карта, тактический компьютер... У наводчика - ситема распознавания свой-чужой. Многослойное бронирование - у всех названых танков. Из всех постсоветских танков таким может похвастаться разве что украинский Т-84У "Ятаган", и то не в полном объеме. Да и на вооружении Украины он не стоит - сугубо экспортная машина. Имеем.
Я уже не говорю про чертову боеукладку наших машин. Сидишь как на пороховой бочке. Удачное попадение - и шансов у экипажа нет. Я, конечно, понимаю, что советская доктрина предусматривала потери от ОМП до 60% войск в первые 2 недели войны, что превращало технику в расходный материал, но танкистам-то легче-то от этого не становится.
Ладно, наболевшее. Просто с автором я почти во всем мнением сошелся, вот и повело на ляля после пива. Не упомянул (или не догадался) автор еще о втором варианте развития событий СССР кроме развала. Третья мировая. Выбор который в свое время сделал Гитлер построив милитаризированую экономику и поняв что вот-вот и все его "чудо" экономическое посыпется как карточный домик. А третьего не дано. И слава Богу что выбор правильный сделали. Главное что б не было войны.

Виправив статтю у Вікі про участь козаків у 30-літній війні

Mon, 07 Apr 2008 15:53:27 GMT

духу вистачило лише на першу частину (чесько-пфальцьських період). Оскільки маю підозру, що її "виправлять", викладу свій текст сюди

Козаки́ в Тридцятирі́чній війні́ — козаки Річі Посполитої (козаки-запорожці і козаки-лісовчики) як найманці брали активну участь у Тридцятирічній війні 1618—1648 та війнах, що були пов"язані з нею, але найчастіше не розглядаються в історичній науці як частина цієї війни, переважно на боці Священної Римської Імперії.

Чесько-пфальцський період
У 1619 році імператор Фердинанд II Габсбург попросив у Речі Посполитої військової допомоги.

Польcький король Сигізмунд ІІІ Ваза направив козаків-лісовчиків як кондотьєрів (найманців), що мали великий досвід кінних бойових дій з часу Смути в Росії, на допомогу австрійському цісареві проти угорців, які, підтримані трансільванським князем Бетленом Габором, намагались звільнитися від влади Габсбургів. Об’єднавшись з чеським військом, Бетлен в кінці листопада 1619 року розпочав облогу Відня[1].

В жовтні того ж року, 10 тисяч польського козацького найманого війська на чолі з Адамом Липським і Валентином Роґавським [2]під загальним проводом угорського католицького маґната Д’єрдя Хомоннаї, якого підтримав польський король Сигізмунд III, перейшло Карпати й вступило на терени Угорщини. 23 листопада 1619 лісовчики поблизу Гуменного біля с. Стропки на річці Ондава розгромили трансильванців під командуванням князя Юрія Ракоці. Трансільванці дещо поступалися козакам кількістю, але були сильніші якісно (проти 10 тисяч легкої кінноти лісовчиків мали 2500 легкої, 5000 тяжкої кінноти і 2000 піхоти). Лісовчики зробили вигляд, що втікають, але тоді швидко розвернулися і вдарили на угорців. Угорці втратили три чверті війська лише забитими, а князь Ракоці панічно втік з поля бою.[3]

Незабаром козаки-лісовчики взяли в облогу міста Кошице й Пряшів. Через відмову австрійців виплатити належні гроші, вони у середині грудня 1619 року повернулися до Польщі.

Перша кампанія козаків в Угорщині відіграла значну роль в піднесенні національно-визвольної боротьби закарпатських українців [4].

3 лютого 1620 року з Польщі до Моравії на допомогу католикам вирушив загін з 3 тисяч лісовчиків під командуванням нового полковника Яроша Клечковського. Загін пройшов через всю Моравію, оминув заслони загонів протестантів і вже 8 лютого 1620 року дійшов до Відня і з"єднався із цісарським військом. Старшину лісовчиків (Яроша Клечковського, Станіслава Русиновського, Єнджея Каліновського, полкового суддю Єжи Хелмського та кількох ротмістрів) було запрошено на аудієнцію до цісаря Ферлинанда Другого.[5]

Скоро по прибутті до Відня на загін лісовчиків напав 6-тисячний моравський загін. Супротивника було відбито, але лісовчики втратили кількадесят вбитих. У подальших боях із чехами лісовчики понесли нові втрати, у тому числі було вбито полковника Клечковського (на його місце козаки обрали Станіслава Русиновського гербу Ґодзємба). Незважаючи на невдачі, козаки воювали героїчно -- один невідомий лісовчик врятував життя цісарському головнокомандуючому Дамп"єру, віддавши йому свого коня, коли було вбито коня генерала.[6]

Під час осіннього наступу цісарської армії на Прагу лісовчики наступали в аванґарді війська, забезпечували розвідку та переслідували відступаючого супротивника. нерідко козаки діяли надзвичайно жорстоко -- по здобутті Прохачиць вони витяли до ноги не лише залогу, але й усе населення містечка.[7]

8 листопада 1620 року 3 тисячі лісовчиків взяли участь на боці імператора в битві біля Білої Гори, де здобули 38 угорських прапорів, 5 прапорів чеської піхоти і 9 рейтарських знамен. Вони затримали контратаку протестантської кавалерії на лівому крилі, і по тому атакували піхоту другої лінії протестантів, додавши значного вкладу в перемогу цісарського війська. [8]

У 1622 році лісовчики беруть участь у поході цісарського війська на Рейн, проти курфюрста Пфальцського (що недовго побув на чеському престолі). Їхнім командувачем був князь Зиґмунт Кароль Радзівілл.

У 1623-26 рр. лісовчики на цесарській службі беруть участь у виправах до Моравії, Ломбардії і над Рейн. [9]

Польсько-шведська війна 1626-29 рр.
У 1626-29 роках лісовчики беруть участь у війні зі шведами на теренах Східної Прусії.[10]

1↑ Сергей Махун. Казаки наемники в Тридцатилетней войне 1618-1648
2↑ Henryk Wisner, "Lisowczycy", Warszawa 1976, st 123
3↑ Henryk Wisner, "Lisowczycy", Warszawa 1976, st 127-8
4↑ Baran O. Gayecky G. The cossaks in Thirty years war. C. 34.
5↑ Henryk Wisner, "Lisowczycy", Warszawa 1976, st 149
6↑ Henryk Wisner, "Lisowczycy", Warszawa 1976, st 154
7↑ Henryk Wisner, "Lisowczycy", Warszawa 1976, st 173
8↑ Henryk Wisner, "Lisowczycy", Warszawa 1976, st 127-8
9↑ Henryk Wisner, "Lisowczycy", Warszawa 1976, st 345-46
10↑ Henryk Wisner, "Lisowczycy", Warszawa 1976, st 127-8

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%B8_%D1%83_%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96

у попередньому варіанті радувало, наприклад, твердження, що Олександр Лісовський очолював похід 1620 року в Моравію, через чотири роки після своєї смерті. Не кажучи вже про те, що події 1619 і 1620 року було описано двічі, скопіпащено з різних джерел, очевидно (ще й лівих джерел, до того ж)

Звичайно, по-хорошому і цей креатифф треба ще правити й правити, але ліньки. Подивимося, скільки він проживе в такому вигляді

про піхоту

Wed, 26 Mar 2008 08:29:41 GMT

тутачки нашкрябав кілька думок про еволюцію піхоти кому цікаво почитайте

Стежками героїв - 2008

Thu, 20 Mar 2008 16:12:38 GMT

Криївка

Wed, 19 Mar 2008 09:25:09 GMT

Снаружи никаких указателей - обычный подъезд на площади Рынок. А как же иначе - Криївка!

В тупике - деревянная дверца с открывающимся окошком:

Стучишь - открывает бандеровец и через него спрашивает: Ти часом не з КДБ? Москалям не служив? Отвечаешь: ні, я москалів чмурижу при першій нагоді. Заходишь.

(Як тебе не любити, Лембергу мій?)

У кого стрілятимуть українські вояки

Tue, 04 Mar 2008 08:07:39 GMT

Навів пан denysenko

Нещодавно на телебаченні один мій «улюблений» московський журналіст запитав: «А чи готові ви стріляти в росіян, якщо Україна вступить до НАТО?» Очевидно, стріляти в поляків, угорців чи румун, на його думку, легше, але якесь зерно в його риториці є. У кого стрілятимуть українські вояки в разі потреби? Чи знаємо ми, хто є нашим імовірним противником, а хто союзником? Проти кого Україна має воювати? Що про це каже воєнна доктрина?

На це і інші запитаня відповідає міністр оборони в колишньому українському уряді А. Гриценко

Де "український" Шарль де Голль

Wed, 20 Feb 2008 10:34:19 GMT

На тлі державного безладу в Україні, розборках у складі "президентської" партії, перспективах нових (пардон "щорічних запланованих") виборів, згадав про величезну постать французської історії, Шарля Андре Жозефа Марі де Голля.

У свій час ця людина врятувала Францію не тільки від військової поразки та девальвації авторітету у міжнародних відносинах. Коли республіка потребувала порядку, ефективного функціонування та стабільності, він спромогся взяти на себе відповідальність і, з характерною для військових рішучістю, взявся за невдячну справу.

Шляхом жорсткого авторитаризму і обмеженням "прав і свобод", де Голль тимчасово перевів Францію на "теріторію надзвичайного стану". Звісно, що з боку лібералів та прихильників демократичних норм це викликало обурення та спротив. Але головна мета - Велика Франція, не спинила французського патріота. Бо саме в такі часи більшим патріотом є не ті хто в "модних" закладах, перед телекамерами десь на черговом "ток-шоу" якогось іноземця-гастарбайтера розповідає "перспективи національної революції" та в костюмі від Кутурьє дискутує про альтернативи виходу з кризи, а потім повертається на авто (вартістю пару тисяч середніх зарплат пересічного українця) в свої хороми і палаци. А нескорена, характерна, вольова особистість, що готова взяти на себе тягар і відповідальність, стати за кермом "державного корабеля", щоб провести його мимо айсбергів і небезпечних рифів - запорука зльоту "українського феніксу" із попелу.
На жаль, практиків сучасна українська історія не знає.

Україні не потрібні аморфні ідеологеми, якими нас хочуть нагодувати в своїх зверненнях "правителі світо сього". "Демократичні цінності", "євроатлантична інтеграція" - це те, що нам пропонують замість величі, добробуту, процвітання та незалежності (мається на увазі не тільки фізичної, але інтеллектуальної, духовної, тобто тої якої зараз не маємо).

Тому встає фундаментальне питання: "Коли і звідкіля з"явиться "український" де Голль, що врятує Україну від зникнення з цивілізаційного простору?" Ми або дамо чітку відповідь на це запитання, або житимемо на "теріторії колишьної України, де колись були українці".

кузькіна мать

Mon, 18 Feb 2008 18:39:37 GMT

Як відомо кораблі ВМФ РФ почали регулярно показувати прапор у Середземному морі. Це відновлення доброї традиції часів адмірала Горшкова, у 70-80 роках совети постійно тримали у середземноморї угруповання підводних та надводних кораблів.
Правда цього разу військові демонстрації додали роботи не тільки розвідувальним структурам НАТО. Довелося задіяти і рятувальні підрозділи. Допоміжний корабель ПМ-138 потерпав у Егейському морі. Рятувати чорноморців довелося грецькому фрегату та турецькому гелікоптеру...
На фото плавбаза ЧФ РФ ПМ-138. Фото з сайту Черноморский флот. ПМ-138 збудована у Щецині (Польща) у 1969 році. Тут можна почитати ТТХ та історію корабля.

Wed, 06 Feb 2008 19:16:01 GMT

4 лютого (21 січня за старим стилем) 1648 року

Mon, 04 Feb 2008 14:48:16 GMT

Богдан Хмельницький на чолі невеликого загону реєстрових і запорізьких козаків напав на польську залогу на острові Базавлук (на Дніпрі) і знищив її. Це звільнило Запорізьку Січ від польського контролю, притягнуло запорожців на бік Xмельницького, обраного гетьманом.

Таким чином, сьогодні виповнюється 360 років від початку козацького повстання на Україні під проводом Хмельницького - ця подія й відкрила одну з наславетніших і героїчних сторінок нашої історії.

дякую major_hartmann, що нагадав. вітаю всіх українців!

достукатись до поднебесной

Sun, 03 Feb 2008 13:47:13 GMT

Одна з головних проблем що постане перед американським військовим керівництвом є проблема досягання великих континентальних держав. У своїх планах пентагон керується стратегією глобального повітряного наступу. А це передбачає що вся ворожа територія без виключень має перебувати під постійним повітряним впливом. Але у випадку великих континентальних держав виконати цю вимогу буде складно.
Наявні зараз на озброєнні ВПС бомбардувальники не відповідають вимогам сучасної війни. Б-52 може використовуватися лише як платформа для запуску КР з-за меж зони ППО. Б-1 та Б-2 трохи поновіше, але, але... Вони прорвуться у глибину ППО та виконають свою роботу, але втрати будуть завеликими. Америка потребує нову сучасну бомбардувальну систему великої дальності. Правильно сказати не "нову" а "проміжну", бо у 30-х роках планується прийняти на озброєння принципово нову систему бомбардувальників. Гіперзвукові, суборбітальні, безпілотні. А поки треба якось перебитися тим що є. Отож заплановано до 2018 року прийняти на озброєння новий стратегічний бомбардувальник.
На мою думку задача досить складна. Адже чудово зрозуміло які надзвичайно складні задачі належить виконувати цьому апарату. Для протипапуаських дій цілком вистачить наявної тактичної авіації, КР та "старих" бомберів. Ця пташечка має лише дві цілі - континентальні райони РФ та КНР. Отож і вимоги дот неї будуть відповідні. Тому недивно що два конкуренти Локхід-Мартін та Боїнг вирішили об'єднати свої зусилля в роботі над цим апаратом.
Кому не складно читати англійською раджу оцю статю, дуже стисло та логічно змальований стан стратегічного авіапарку США та перспективи його розвитку.
Доречі що цікаво - американські аналітики саме 2018 рік як ключовий, коли можуть вниникнуть "нові загрози" од до цього свята і готують новий бомбардувальник.
Навіть концепції бомбер-2018 ще нема. Серед проектів що обговорють такі прості як разробка бомбардувальної версії винищувача Ф-22 - ФБ-22, і такі екстравагантні як перетворення важкого транспортника С-17 на повітрянну пускову установку КР...
На фото фантазії художника на тему гіперзвукового бомберу-2030.

Mon, 21 Jan 2008 18:38:03 GMT

Тишком-нишком звільнили і Галаку, керівника воєнної розвідки.
Найцікавіше, що можна з цієї теи почитати тут
http://www.versii.com.ua/material.php?pid=12129

Про "рембазу"

Tue, 15 Jan 2008 06:25:44 GMT

За останні дні читав кілька схвильованих матеріалів про злочин Ющенка проти обороноздатності держави. За посиланням пана pavloslav прочитав статтю. Отуточки сама стаття що викликала бурхливу реакцію Моя думка, трохи не співпадає з шановними обуреними авторами, у чому? Читайте далі:
Якщо коротко - влада вирішила закрити дарницьку рембазу і збудувати на її місці стадіон. Давайте почнемо не з хвоста "стадіон" а з голови "рембаза". У статті досить детально описано що таке рембаз і для чого вона потрібна. Я не фахівець, сарлей-піджак то явно не рівень для того щоб судити про те як має формуватися оборонна система держави. Але ось що я добре вмію то задавати питання. А питання є.
В Україні є три рембази Львівська, Київська та Харківська. Наскільки я знаю за совка їх також було лише три? Тобто усю танкову армаду трьох потужних ВО вони забезпечували. Тай ще з інших регіонів машини на ремонт отримували. Не знаю байка чи ні, але офіцери на воєнке казали що на ДТРЗ на ремонт йшла техніка навіть з афгану. Знов таки припущу що українські заводи були також націлені на обслуговування танків советських армій у східній європі. Канешно в ідеалі треба спіймати кілька зарозумних дядьок з відповідного факультету інституту сухопутних військ та поодинці, за чарочкою розпитати, а скіко нужно заводів на скіко танків.
Шукаю цифри про чисельність танків в КВО, ОДВО та ПРКВО у 80-х. Поки не знайшлося. Але гадаю вони вразять читача. Оце можу сказать скіки було дивізій - танкових 17 штук, мотострілецьких 24, це на коло дає десь 5000-6000 танків! Але данні про чисельність танків в ЗСУ ось вони. Беремо аз-букі-веді Білу книгу МО 2005. Читаємо - на 2005 рік в ЗСУ налічувалося 3058 танків. Гортаємо далі, у складі бойових частин сухопутних війсь маємо... 732 танки, на тій самій сторінці дивимось "перспективна організаційна структура СВ на 2011 рік" ...488 танків...
Я знаю що ТРЗ це добре, це дуже добре, і чим більше їх буде тим краще, от тіко коли ти маєш маленьку ковдру з лоскутиння і намагаєшся вкрити нею дуже велику державу ти починаєш думати, куди витратити ту народну копійочку, може профінансувати корвет "Гайдук"? Чи пофарбувати "Сагайдачног"? Чи може врешті решт почати модернізацію МіГ-29 які просто волають по це? А може довести до розуму БТР-4? Адже ДТРЗ він споживає бюджетні кошти. Навіть коли не працює. Навіть коли нічого не робить. Ще раз скажу, я не фахівець, але знаю цифри танків стало менше значить має стати менше ТРЗ.
Повернуся до самої статті. Опитуваний фахівець каже, що наразі ТРЗ не виконують основні функції, не поставляє до рембатів ремкомплекти для середнього ремонту танків. Слушно. От тіки виникає питання чому? Може тому що в бюджеті вже 15 років нема грошей на це діло? І яке відношення до цього має закриття ТРЗ? Були б гроші для 732 танків ремкомплекти поставлять решта заводів.
Взагалі танки вони не їздять. Вони стоять в боксах. Майже всі. Бо коли танк їздить то фінансово дуже боляче. Коли танк проїжджає 100 км він робить маленьку дірочку у держбюджеті. Тому танки стоять. Їздить дуже мала їх частина, бо після певної кількості годин катання танк треба відправляти на той самий ТРЗ. Саме тому наші ТРЗ виробляють люстри бо наші танки не їздять і ТРЗ не мають роботи.
Який завод закривати? Дарницький однозначно зайвий. Львівський то відверто "тиловий" завод, ні за яких обставин його не буде втрачено, саме він може постачати наші танкові війська у найскрутнішу годину. Харківський? Так то наш центр бронетанкової промисловості. Там виробництво, наука, модернізація. Варто подивитися на важкі БТР на шасі Т-64 що розроблені заводом. Красунчики. По любому ДТРЗ виходить зайвим.
Зауважу, на оборону грошей завжди мало, немає жодного війська якому б вистачало грошей. Навіть советська армія як послухати генералів весь час бідувала. Я вже не кажу про армії демократичних країн. Там просто швах. Ніколи ні на що грошей не вистачає. Система працює просто. Генерали нам (НАМ з великої літери) кажуть дайте грошеняток, а МИ питаємо НАШО вони вам? Вони кажуть на такі-сякі-штуки? А ми питаємо а на що ті штуки? І в такій цивілізованій формі ведемо дискусію. Так от, я питаю, скіки ТРЗ буде треба для 488 бойових та 1500-2000 законсервованих танків у 2011? Якщо три, то обґрунтуйте чому саме три. Як два то доведіть що скорочуючи один з них ми не сильно втрачаємо у боєздатності і куди підуть заощаджені кошти. Отож нормальної ефективної армії без ЦИВІЛЬНОГО КОНТРОЛЮ не буде.
Слово про Гриценка. Я його поважаю. Якщо виявиться що Гриценко дійсно був проти ліквідації ДТРЗ з стратегічних а не вузьковідомчих міркувань, то тоді ОЙ. Але хотів би те почути саме від ньго і бажано з аргументами.
хто писав по темі:
http://george-bz.livejournal.com/22610.html
http://plutonicsun.livejournal.com/77727.html
http://klim-ov-ich.livejournal.com/235452.html
http://community.livejournal.com/militarizm_ua/38738.html
http://pavloslav.livejournal.com/15895.html

На фото - Люстра "ІРЕН" виробництва львівського ТРЗ...
Як на мене люстри мають робить на ЛВЗ (люстро виробничих заводах) бажано приватних, а не на державних танкоремонтних заводах. як нема работи для заводу його треба закрити або об'єднати, або законсервувати. виробляти люстри на танкоремонтних заводах то маразм.

а я люблю воєнних... (2)

Mon, 14 Jan 2008 18:49:04 GMT

Я вже писав про любов вояк до роспилювання шальних грошей, зокрема мене порадував танк Т-95 який готується згризти не один мільярд нафтодоларів, сьогодні побачив що Андрей Кісляков, аналітик РИА-Новости, також замислився над цим питанням. Цікава стаття раджу прочитати.
Про Булаву: ракета "сира", з шести випробувальних пусків 4 були невдалими, один частково вдалий, і лише один повністю вдалий. В наявності є ракета "Сінева" що за своїми характеристиками цілком задовольняє сучасні потреби.
Про Т-95: на озброєнні в РФ є 5 (п'ять !!!) моделей ОБТ. Тепер буде шоста. Більш привабливим є модернізація та подовження ресурсу Т-80 та Т-90, але хіба то цікаво? за модернізацію звьоздачки не дають, бек ин ю-ес-се-са, воістіну. Тут ще оптімістічна статейка про Т-95
Мені відверто пофіг на що підуть гроші європейських домогосподарок сплачених за природний газ але "єго прімер другім наука" громадянське суспільство має жорстко контролювати генералів та ВПКашників щоб не тринькали народну копієчку.

"Что это? Глупость? Измена? Вредительство?"

Sun, 13 Jan 2008 10:22:50 GMT

нет, скажу я, это алчность и философия "после нас - хоть потоп!" и "в случае чего мы и наши детки умотаем в швейцарию" нашей преступной "элиты", которая должна быть непременно уничтожена - альтерантива этому лишь деградация и смерть государства

Панцер-гейт Виктора Ющенко

via klim_ov_ich

Зоряні війни - Китай vs США

Fri, 11 Jan 2008 21:12:07 GMT

Ну що? Ще трошки повоюємо у космосі?

Сьогодні виповнюється рік з моменту випробування космічними військами КНР протисателітної зброї. 11 січня 2007 року китайський снаряд вразив метереологічний сателіт. Цій роковині присвячена стаття доктора Джефрі Фолдера з Мастеха що обіймає посаду аналітика з стратегічних озброєнь у конгресі США.
Пан доктор дав новий та досить цікавий погляд на перспективи збройного протистояння США та Китаю у космосі. На мою думку це досить обґрунтоване та корисне дослідження. Ось основні моменти на яких я зосередив увагу:
Останнім часом зростає занепокоєння залежності збройних сил США від сателітів. Фактично уся розвідка, зв'язок, системи наведення зброї, координація дії від тактичного до стратегічного рівня зав'язана на сателітах. Починаючи з 2001 року зростає панічне очікування космічного Перл-Харбору, коли ніщивний удар по орбітальному угрупованню зробить Америку беззахисною а її збройні сили безпорадними. Успішне випробування Китаєм протисателітної зброї додало занепокоєння людям вільного світу та радості його ворогам.
Застосована Китаєм система була більш досконала ніж аналогічні американські чи советські системи часів холодної війни. Була досягнута надзвичайна точність ураження цілі. Автор вважає що для наведення на ціль була використана оптична система яка працює за рахунок відбиття сонячного світла.
Найбільш вірогідним конфліктом найближчих років може розгорнутися навколо Тайваню. Китай не прийме будь які спроби Таваню формалізувати свою незалежність, Америка за будь яких умов вступиться на захист демократичного та вільного острова. У разі виникнення конфлікту Китай буде намагатися одним ударом вивести максимальну кількість сателітів Джі-Пе-єС та геостаціонарних сателітів зв'язку щоб забезпечити перевагу на ТВД, уникнути ударів американських ВПС та крилатих ракет по місцям зосередження сил вторгнення підготованих до нападу на демократичний Тайвань.
Але ефективно ураженими з мобільних установок можуть бути лише низькоорбітальні сателіти, переважно розвідувального призначення. Ключовими для дій американських сил є угруповання Джі-Пе-єС трансляторів (висота орбіти понад 20000 км) та сателіти зв'язку (відповідно понад 40000 км). Для ураження цих цілей необхідно виводити зброю на дуже високу орбіту а це можна виконати лише з використанням потужних ракетоносіїв. Наразі Китай може одночасно підготувати до старту не більше чотирьох ракетоносіїв, до того ж всі ракетобудівні підприємства та стартові комплекси знаходяться під постійним спостереженням та можуть бути уражені високоточною зброєю. Накопичення Китаєм запасу потужних носіїв буде виявлено розвідкою і буде означати підготовку Китаю до космічного наступу.
На 2007 рік США мають на орбіті 36 сателітів Джі-Пе-єС (для функціонування необхідно мінімум 24) до того найближчими роками заплановано вдвічі ущільнити мережу сателітів Джі-Пе-єС. 23 військових сателіта зв'язку, кільканадцять високоорбітальних розвідувальних сателітів, ще американським корпораціям належить більше 90 цивільних сателітів зв'язку, вони не тількі можуть але й вже використовуються Пентагоном, 84% трафіку з окупаційними силами у Месопотамії іде через цивільні сателіти.
Якби прямо зараз Китай мав чотири носія з чотирма протисателітними системами на кожному - тобто разом 16 одиниць і кожна з них уразила б один з Джі-Пе-єС сателітів (шо є дуже теоретичним та натягнутим припущенням, навіть тоді лишившися 16 сателітів та терміново поповнення угрупування дозволили б швидко відновити поле Джі-Пе-єС трансляції у районі Тайваню. Максимум чогоб досяг Китай то кількагодинного вікна, але збройні сили США мають достатньо засобів наведення як то АВАКС чи БПЛА щоб компенсувату ту перевагу а повне відновлення Джі-Пе-єС поля поверне на голову китайців тисячі крилатих ракет та керованих бомб.
Інший сценарій передбачає потужний напад на системи зв'язку, так само теоретично знищивши вісім військових сателітів над ТВД та вісім найбільш потужних комерційних, потужності решти каналів з запасом вистачить для передачі 14 міліардів бітів на секунду. Підчас наступу на Месопотамію загаліний потік інформації сил коаліції не перевищував 3 млрд біт.
Масовий напад на сателіти стратегічного спостереження що включені до системи ПРО Америки автор вважає малоймовірним. Такий наступ буде розцінений як атака самої території США і може викликати маштабний упереджувальний удар всім стратегічним потенціалом.
Більшу небезпеку може становити атака на низькоорбітальні сателіти фото та радарної розвідки. Їх можна нищити використовуючи мобільні пускові установки. Але зміна траєкторій, активне маневрування, постійне поновлення втрат можуть зменшити наслідки атак. Можливі вікна компенсує розвідка з використанням стратегічних БПЛА.
США можуть вдатися до чисельних методів захисту орбітального угруповання. Починаючи від глобальних планів виведення на орбіти сателітів-захисників що будуть супроводжувати стратегічні об'єкти, використання протиракет системи ПРО для перехоплення протисателітних комплексів. Нищення системи радарного спостереження Китаю у поєднанні з незначною зміною орбіт та швидкості сателітів зменшить влучність китайських систем.
Взагалі автор вважає що все не так погано. Те що Китай має для справжньої війни малувато, а поки надбає більше США посилять як чисельність сателітів так і створять дієві захистні системи.
Але от що турбує - наслідком масштабної космічної війни буде досить несподіваний фактор - усі основні орбіти можуть врешті решт на довгий час засмітитися тисячами, абож навіть міліонами уламків сателітів, анти-сателітів, сателітів-захисників. Це може дуже ускладнити орбітальну навігацію.

6 грудня - День Слави української зброї - День Українського Війська

Thu, 06 Dec 2007 13:37:15 GMT

для тих, кого "не влаштовує" дата, і хто не вбачає у ній нічого пов’язаного з українською героїчною військовою історією

Цього дня, 6 грудня 1919 року, Армія Української Народної Республіки розпочала легендарний Перший Зимовий похід, вирушивши у п'ятимісячний рейд по тилах "білих" і "червоних" росіян.

6-го грудня Армія відійшла від польських позицій та зосередилася в трикутнику Шепетівка-Миропіль-Любар, а вже у ніч на 7 грудня почала рух у запілля денікінців, спричинивши паніку.

Українська армія (командуючий - отаман (генерал) М. Омелянович-Павленко, начальник штабу - отаман Юрко Тютюнник) налічувала до 10000 чоловік, але до 75% кількости складали немуштрові частини, обози та транспорти хворих. Власне до бою могло стати лише близько 2000 чоловік.

Попереду були п'ять місяців безперервних боїв з багаторазово численнішими та краще озброєними ворогами, протягом яких Українське військо у винятково важких умовах вкрило себе славою. Головного отамана УНР з військом не було - ще вранці 6-го грудня Симон Петлюра, отримавши на ст. Полонне перепустку від Начальної команди польських військ, виїхав до Варшави.

На фото - генерал М. Омелянович-Павленко

via vgengromosup

як на мене - дуже символічно. і це були військові, які билися під Тризубом і жовто-блакитним прапором, за українську державу - вперше в історії, саме у такому формулюванні, не за князівство феодальної доби і навіть не за Військо Запорізьке - за державу Україна

Іспит спецназу ГУР

Wed, 05 Dec 2007 15:34:38 GMT

object width="425" height="355">

можна зайти, проголосувати (вельми несподіваний результат)

Sun, 11 Nov 2007 20:44:49 GMT

Логіка подій у Росіії неминуче веде до війни з Україною (невеликої, без авіації та атомних бомб)

Перевооружение армейской авиации ВВС России на вертолеты Ми-28 буд

Thu, 25 Oct 2007 06:29:23 GMT

Вертолеты этого типа серийно производятся Ростовским вертолетным заводом. Первые машины поступили на вооружение центра боевого применения и переучивания летного состава армейской авиации в Торжке, где проходит освоение новых вертолетов экипажами. Всего армейская авиация должна получить около 300 вертолетов этого типа, в том числе 50 до 2010 года. В настоящее время основным боевым вертолетом ВВС России является Ми-24.

Ми-28 является специализированным тяжелым вертолетом огневой поддержки. Его максимальный взлетный вес составляет 11,5 тонны, а максимальная скорость - 300 километров в час. Вертолет вооружен 30-миллиметровой автоматической пушкой 2А42 во вращающейся установке в носовой части, и способен нести до 1605 килограммов боевой нагрузки на четырех узлах подвески.

Читать источник тут: Источник

Wed, 24 Oct 2007 08:02:38 GMT

http://community.livejournal.com/ua_povstanec/

сообщество про историю УПА. Кому интересно вперед вступать.