Частина 1
 
 Частина 2

 "Севастопольські аноніми"

В антолоґії  українського історичного оповідання Дерево пам*яті (Київ, Веселка, 1991) міститься проза Валерія Шевчука під назвою Сота відьма. У довідці до оповідання вказано, що воно друкується вперше. Разом із тим в інтернеті можна знайти такі варіанти цієї назви, як  "Диявол, який є (Сота відьма)",  "(Диявол, який є) Сота відьма" та навіть "Диявол, який є, або Сота відьма".
У зв*язку з цим маю декілька питань:
1) чи йдеться про один і тей самий твір?
2) якщо так (а скоріш за все це різні назви одного твору), звітки взялася ця синонимія? 
3) яку назву коректніше вживати при посиланні в іншомовному тексті?

Дякую

 Усім шанувальникам Джеймса Джойса саме сьогодні привід святкувати Bloomsday. 16 липня, день з життя дублінського єврея Леопольда Блума та Стівена Дедала зображене в романі Джойса „Уліс”. Та найбільший герой тексту – місто Дублін, яке, у випадку його зруйнування, можна було б відбудувати за романом Джойса.

У мене ідея – зібратися наступного року в цей день над читанням цього колосального тексту. Із готовою іжею та напоями. Читати по черзі, намагаючись вписанися в хронометр роману, дія якого починається о 8 годині і закінчується вночі.

А поки що читайте Джойса в його „потоці свідомості” та насолоджуйтеся, пам’ятаючи істину – „любиш її люби і її парасольку”.

Вітаю з Блумсдей!

Маєте хтось книжки В"ячеслава Медведя?
Позичте почитати.

Нещодавно Кокотюха написав цікаву статтю про те, що де ж, мовляв, контрафактні тиражі книжок українських письменників? Адже якщо їх авторські права не порушують - то і продукт українських письменників не є привабливим. Так от, до багаотисячних контрафактних тиражів мене мені, на жаль, ще далеко, зате я знайшла сторінку Вікторії Кириченко
m_ar
  на сайті проекту Мезогея-Сарматія , і там що? Там кілька моїх віршів, виданих Лілеєю-НВ десь приблизно в ті доісторичні часи, коли означена Вікторія Кириченко мала років десять-одинадцять. Колись Лазуткін казав, що він вважає поета добрим, якщо бачить в того поета текст, що його хотів би мати за свій. За такою логікою, я мала б тішитися, що дівчина видає мої тексти за свої?
До речі, глибший розгляд контенту сторінки дозволив мені відшукати там не тільки мої тексти. Тіштеся, українські письменники: ваша інтелектуальна власність таки справді потрібна людям! :)

упд: Все, координатор проекту мої тексти з тої позорної сторіночки прибрав. Вони були єдині україномовні, тому - друзі російськописючі, пошукайте там себе :)

Попросила людина "розповсюдити" (хоча, їй-бо, розповсюджують квитки до театру, а чутки - поширюють) :http://community.livejournal.com/ua_books/280483.html

 

Журнал "Кореспондент" за допомогою читачів та журі визначив переможців конкурсу
"Краща українська книга - 2008":

Белетристика:
1 місце. Юрій Покальчук "Кама Сутра" ("Фоліо");
2 місце розділили дві книги:
Софія Андрухович "Сьомга" ("Нора-Друк") та
Юрій Андрухович, Любко Дереш, Сергій Жадан "Трициліндровий двигун любові"
("Фоліо");
3 місце. Лада Лузіна "Киевские ведьмы: выстрел в опере" ("Фоліо").


Документалістика:
1 місце. Оксана Забужко "Notre Dame D'Ukraine: Українка в конфлікті
міфологій" ("Факт");
2 місце. Юрій Андрухович "Таємниця" ("Фоліо");
3 місце. Андрій Кокотюха "Юрій Луценко - Польовий командир" ("Фоліо").

 

 

Західний Фронт Молодої поезії
 – акція, що має за мету згуртувати молодих поетів західної України та презентувати їх творчість в межах фестивалю «День Незалежності з Махном».

 

Хто сказав, що центр сучасної літератури неодмінно має бути в центрі України?

Ми виступаємо єдиним творчим фронтом на гуляйпільські землі. Вторгнення неминуче!

 

Наша зброя – вірші, перформенси, відеоарт.

 

Наша мета – довести сучукрліту боєздатність нового покоління західноукраїнських поетів!

 

За нами – Львів, Тернопіль, Ужгород, Луцьк, Рівне, Хмельницький, Івано-Франківськ, Чернівці.

 

Побачив своє місто в цьому переліку?

Готовий рушати з нами на Гуляйполе?

 Долучайся до лав Західного Фронту!

 

Орієнтовний дедлайн – 20 липня

Вірші та інфу про себе надсилайте  координаторам

 у  Львові: – ksenja_v@yahoo.com  Оксана Васьків

у Хмельницькому:- grigory-jah@ukr.net  Григорій Семенчук

Найближчим часом відбудеться презентація проекту у Львові.
Слідкуте за афішами. 

Цей пост має дійти до кожного бажаючого
тому прохання його порекламувати!!!!!! 

Нещодавно мені подарували літературну газету «Отражение», що виходить у Донецьку і є органом так званого «МЕЖРЕГИОНАЛЬНОГО СОЮЗА ПИСАТЕЛЕЙ УКРАИНЫ». найцікавішою в цьому виданні мені здалася приписка: «Газета награждена Памятным знаком МСПС – правопреемника Союза писателей СССР». можливо мені хтось поясне: в кого є повноваження надавати подібні статуси виданням, чи це вони самі для себе вигадали?

Доброго дня.
В якості короткого вступу, хотів би зауважити, що зазвичай полюбляю читати твори авторів серіями, тому таке запитання і з'явилося. Після деякої перерви вирішив повернутися до практики купівлі книжок через інтернет. Багато чув останнім часом про М.Матіос, пошуки в крамниці "Є" дали наступні результати http://www.book-ye.com/index.php?searchstring=%EC%E0%F2%B3%EE%F1&x=0&y=0
Питання в тому, що я неодноразово читав, що творчість Марії дуже неоднорідна, твори дуже відрізняються один від одного. Тому прошу вашої поради: в якому порядку було би найкраще читати вказані книжки, аби отримати від усього процесу максимум задоволення?
Красно дякую за допомогу.

Рассвет обогнал нас на час. К 6 утра мы были уже в поезде Луганск-Донецк. Нас было трое: я – поэт и террорист Ярослав Минкин, художник - антиглобалист WHAT, оператор и оторванный тусер Юлия Островская. Три человека, решившиеся на попытку изменить ход истории.
Ничего лишнего:
- черный флаг «Живи, анархізме»
- портупея
- пять экземпляров книги «Переворот»
- двадцать плакатов WHATа
- два фотоаппарата
- видеокамера
- восемнадцать ванильных сигар
Все, что необходимо современным революционерам.

Самое главное – не уснуть в поезде. Дух великих свершений слишком честолюбив, чтоб мириться со сном. В 9:57, из окна душного вагона мы увидели небо над Донецком.

Мегаполис встретил нас настороженно. Косые взгляды пассажиров в троллейбусах и трамваях, бесконечно сигналящие водители, перекупщики краденого, преисполненные презрения. Всему этому мы предпочли парапет фонтана около цирка «Космос», питательный завтрак и удивление на лицах старых, измученных пони, бесконечно катающих обывателей по замкнутому кругу их рабского существования.

Силы были на исходе. Тяжелая дорога и солнце, приближающееся к зениту. Диалоги сошли на нет. Солнце стало нестерпимым. В этот момент мы увидели парк Щербакова, вместивший в себя озеро со шрамом моста на безвременной своей глади. На самые жаркие часы нас приютил родник, леденящий дальнюю, безлюдную часть парка.

В промежутке между 2 и 4 часами пополудни нами был получен ряд телефонограмм от донецких подпольщиков Кати Атамановой и Олекса Чупы, а так же от китайско-луганской разведчицы Каши Лу, нелегально прибывшей в Донецк для координации действий.

Донецкий поэтический отряд, сформированный Чупой, к 18 часам был полностью укомплектован и ожидал нас у библиотеки Крупской. Алкоголь вновь разрушал клетки мозга, разгонял кровь, просившуюся наружу. «Ожидание атаки страшнее самой атаки» – как говорят трусы и перебежчики. После часа переговоров и братаний мы были готовы принять бой. Даже скинхеды благоразумно проходили мимо. Действительность может быть сломлена только искусством!

Поэты-повстанцы продолжали прибывать. Для укрепления наших рядов из далекого Львова приехал Анатолий Кукула с тайным посланием от западноукраинского революционного комитета и лично Оксаны Васькив. В ответ на это нами была отправлена телепатограмма львовским товарищам: «Канкретний Данєцкій Слем» – один из важных шагов на пути к нашей общей победе. Надеемся, «День Независимости с Махно» станет новым очагом литературного восстания, которое охватит нашу Родину. Слава Украине! Слава новому анархическому государству!»

И вот свершилось! Донецк принял в себя поэтическую слэм-культуру. Принял своеобразно, с внесением ряда поправок, изменений и преобразований, но суть осталась неизменной! В 20:00 клуб «Ганджубас» превратился в революционный штаб. С поэтическими дискуссиями до пены у рта, с криками несогласных и вспышками здоровой литературной агрессии. Мы отстаивали нашу позицию до конца. Я – неминуемость революционных преобразований и тактику поэтического терроризма. Заславская – эротическое начало новой анархической революции, ее стремление к созиданию. Мы были слишком поглощены процессом, чтоб заметить, что жюри и полевые командиры донецких отрядов уже приняли нашу позицию. Из 13 участников поэтического поединка к концу второго боя нас осталось трое: я, товарищ Заславская и Марина Оранская. Финальный бой окончился победой Литературной группировки СТАН и поднятием черного флага восстания! На сцену был приглашен Александр Демченко – идейный вдохновитель донецкого поэтического подполья. После дружественных объятий был подписанный окончательный договор о дальнейших совместных действиях по освобождению Украины!
Восстание должно начаться с Дальнего Востока Украины! Это было понятно всем собравшимся!

Потом был ночной Донецк. Мы спешили на поезд. На остановке, около библиотеки Крупской, в ожидании троллейбуса N2 сидели два ангела. На вид им было не более шестнадцати. С проколотыми губами и бровями, тоннелями на пятнадцать и черным маникюром им сильно доставалось от донецких обывателей. С ними фотографировались, беспардонно усаживаясь рядом, то и дело цепляясь за небольшие черные крылья. «Осторожно, вы их помнете!» – вскрикивали они. Большинство не обращало никакого внимания, а некоторые даже ухитрялись сорвать значок-другой с их сумок и рюкзаков. Мы стали в круг, оттеснив зевающих дегенератов. Оказалось, что наших ангелов зовут Оля и Настя, они ушли из дому, когда родители одной из них развелись, и готовы ехать с нами хоть на край света. В Донецк они прилетели на сходку эмо-подростков, к которым относят себя все шестнадцатилетние ангелы.

Уже на вокзале выяснилось, что они не едят человеческой пищи. «Ангелы питаются фастфудом. На худой конец – чебуреками». За час, проведенный нами в ожидании поезда, ангелы умудрились потерять билеты, доломать свой мобильный телефон и выпить по три стакана привокзального чая. Мы тщетно умоляли их не материться на прохожих и не носиться по перрону. Безрезультатно. «Все шестнадцатилетние эмо-ангелы делают именно так» – беспардонно ответили они.

Ночь в поезде принесла облегчение и немного восстановила силы. В поисках истины ангелы прослонялись по Луганску до обеда. Потом им позвонили и предложили работу. Не то фасовщиков, не то – резчиков макулатуры. Кажется, больше мы их не увидим…

 

ОПРАЦЬОВАНО ВІДГУКИ УЧАСНИКІВ СЕМІНАРУ В ІРПЕНІ 06.07.08 На закритті обох частин Ірпінського семінару творчої української молоді Оргкомітет запропонував учасникам заповнити анкети, в яких можна було оцінити організацію зустрічі. Своїми думками про семінар поділилися більш як 75% гостей "Смолоскипа".   Кращим круглим столом на політологічній частині семінару 32% опитаних учасників визнали підготовану севастопольцями дискусію "Проблеми становлення та трансформації української національної еліти"; проте ще 28% віддали свої голоси за круглий стіл "Гендерна рівність в політиці та суспільстві: Україна – Швеція". На третьому місці – круглий стіл "Силові структури та їх роль в політичних конфліктах" (16%). Прочитати повністю...

Ось пан Краковячег вирішив навчити нас, що є зразком в українській літературі. І помістив віршика про "трьох аргонавтів" та гранату.
http://community.livejournal.com/literatura_ua/245391.html?view=951951#t951951
 Каже, сучукрліт - лайно, а ось це віршик - зразок. І у мене є запитання до шановної спільноти. Скажіть будь ласка, скільки ще зразком укрлітератури буде вважатися твір про "пастушків" та село? Чому знову нам нав"язують в якості зразку сумні історії з селянського життя? Невже ж це все досі актуальне? Чому ВОНИ не розуміють урбаністичну сучасну прозу та поезію? Чому вони вчать нас? Чому вони вчать нас, що сучасна українська література має не виходити за межі радянських стандартів щодо української літератури? Коли - про село, про війну та про злидні? 

Хочу попробовать перевести ваши стихи на русский. Если кому интересно такое предложение, пожалуйста, напишите личное сообщение. Спасибо.

  на форумі "Смолоскипа" створено тему для коментування, зауваг, пропозицій, просто вражень, а також обміну фото учасниками цьогорічних Ірпінських семінарів
http://smoloskyp.org.ua/component/option,com_joomlaboard/Itemid,186/func,view/catid,3/id,233/#233 

п.с. величезне прохання до людей з фотоапаратами, а також авторів фотороманів - діліться фотками!