// Лікувальна музика Бандура як засіб від депресії
В Україні зростає попит на народні музичні інструменти. Майстри пояснюють: українців дедалі більше приваблює автентичне. До того ж бандура, за їхніми словами, рятує від депресії і має лікувальну силу.
Засновником Кобзарського цеху вважається київський художник Георгій Ткаченко. Він зробив креслення основних варіантів традиційної бандури, брав участь у налагодженні фабричного виготовлення діатонічних інструментів і активно поширював рукописні варіанти свого підручника основ гри на народній бандурі.
На початку 80-х років минулого сторіччя навколо Георгія Ткаченка сформувалося коло прихильників кобзарського мистецтва, і за порівняно короткий час в Україні з'явилося кілька регіональних об'єднань-цехів, зокрема, і в Харкові.
Харківський Кобзарський цех сьогодні об'єднує півтора десятка людей, які цікавляться і майструють бандури, ліри, кобзи та інші автентичні музичні інструменти. Здебільшого цим займаються ті, хто не пов'язаний із мистецтвом, розповідає Кость Черемський. Лікар за фахом, він захопився бандурою двадцять років тому.
"Я вчився майструванню у київського бандуриста Миколи Будника. Приїжджав на кілька тижнів, далеко не одразу все давалося. Щоб освоїти майстрування, я витратив кілька років", - розповідає один із шанувальників кобзарського мистецтва.
Взірцем народної бандури вважається інструмент, який на початку минулого століття Георгій Ткаченко придбав у Харкові. Від обмірів тієї бандури відштовхуються і сучасні майстри.
Останнім часом замовлень у них побільшало: українців приваблює автентика і прагнення до справжнього.
"Загальний суспільний стан цьому сприяє. Цей інструмент дає можливість відчути речі поза словами... Людина таким чином рятується від депресії і активізує сама себе, бо інструмент має велику антидепресивну силу - і навіть лікувальну", - каже харківський бандурист.
Справжня бандура коштує тисячу доларів
Робота на бандурою кропітка і тривала. Тому інструмент ручної роботи коштує не менше від тисячі доларів, розповідає Кость Черемський.
"Якщо робити день-у-день, за два місяці можна встигнути, якщо більше - це може бути півроку-рік. Переважно залежить від якості самого майстра. Тут багато крові може бути, ріжуться руки. Але це все треба пройти. І тоді той, хто зробив інструмент, відчуває той самий кайф, якщо залізти десь на скелю або підкорити вершину", - каже Кость Черемський.
Нижню деку кобзи, або спідняк, виготовляють із клена, груші або червоної верби, розповідають майстри. Верхню деку - з ялини. Повалені дерева зазвичай шукають у лісі або на березі річки.
Утім, харківські майстри проти роботи на замовлення. Вони вважають, що по-справжньому полюбити інструмент можна, лише самостійно його виготовивши.
Зараз у Кобзарському цеху триває ремонт. За рік там має з'явитися живий музей слобідського кобзарства. Тут можна буде не лише побачити бандуру, а й спробувати на ній зіграти.
Striborg - Black Desolate Winter / Depressive Hibernation
]
Оцей лінк: http://www.banduryst.org.ua/index.php?menu=au&lang=ua&rubr=shtokalko&city=ternopil каже, що був виданий диск відомого українського бандуриста Зіновія Штокалко під назвою "Відлуння Століть". Інших згадок про цей диск на гуглі немає. Спроба написати авторам сайту успіхом не увінчалась - схоже, сайт остаточно занедбаний.
Хтось цей диск бачив? Може, навіть має і може викласти? :)
"Лирниковъ нужно строго отличать отъ другихъ нищихъ. У нихъ больше солидности, степенности, чемъ у осталъныхъ нищихъ, но главнымъ образомъ они отличаются отъ нихъ какъ инструментомъ — лирой и репертуаромъ своихъ песенъ, такъ и темъ, что представляютъ собою отдельный классъ въ народе, для вступленія въ который требуются особыя условія." Боржковскій Валеріанъ "Лирники",1889 Галичина_брак дати ( Читати й дивитись далі ) перехрестя звідси
14 жовтня 2009 року братчики Київського Кобзарського цеху за традицією відзначать свято Покрови. У давнину саме цього дня закінчувався "мандрівний сезон" кобзарів. Кобзарювання можна буде послухати на подвір`ї Покровської церкви, як завжди, після служби. Таїнство давнього мистецтва, що зусиллями талановитих та небайдужих людей отримало друге дихання та продовжує розвиватися, творитиметься за адресою: вул. Покровська (Зелінського), 7 (якщо стояти спиною до Андріївського, то це перший поворот направо і буквально 100 м тією вулицею). Долучайтеся, раді будуть усім!
В ці вихідні (починаючи з п'ятниці) в Сколе на Львівщині відбудеться фестиваль "Дикий Мед" (подробиці - в коменті) Основна інформація (та, яка в коментах) була розміщена 13.06.09 на http://community.livejournal.com/spivana_poezija/ Я їду.
Частина виступу Тараса Компаніченка з фестивалю "Країна Мрій" 2009 року. Він виступав на місці "кобзарської сцени", вже після закінчення основної програми, наживо. Тому на фоні дуже сильно чути основну сцену. Запис обривається досить несподівано, це вже в мене закінчився акумулятор після того, як вимкнули основне електроживлення.
Я зробив близько 13 ГБ запису кобзарської сцени, якщо хтось хоче допомогти з обробкою того всього матеріалу, то я з радістю поділюся.Єдина умова - забирати інфу або на флешку 16ГБ, або на 2.5" USB HDD. Контакти: ICQ 446-745-три-95
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
